Зайнятість населення і безробіття

На основі даних чисельності зайнятого й економічно активного населення можна розрахувати коефіцієнт зайнятості населення

(Кзайн):

де Τ — чисельність зайнятих на 1-у дату.

Реак — чисельність економічно активного населення.

Коефіцієнт зайнятості розраховується як щодо населення в цілому, так і щодо окремих статевих та вікових груп населення.

Класифікація населення за статусом на ринку зайнятості, що діє в Україні, цілком відповідає Міжнародній класифікації статусу зайнятих, останню редакцію якої було прийнято 28 січня 1993 р. на XV Міжнародній конференції з проблем статистики праці.

За статусом в зайнятості класифікується лише економічно активне населення, тобто зайняті та безробітні — частина населення, що пропонує свою працю для виробництва товарів і послуг на благо суспільства.З урахуванням статусу в зайнятості по суті визначається соціальний стан індивіда в суспільстві.

У класифікаторі за статусом в зайнятості розподіляються роботи, що виконуються індивідами у визначені терміни, при цьому враховується як явний трудовий договір з іншими індивідами й організаціями, так і уявний. Основними критеріями при визначенні статусу в зайнятості служить ступінь економічного ризику, елементом якого є вид взаємин особи, наділеної певними повноваженнями (у межах встановлених обов'язків), з працівниками підприємства чи іншими особами.

Групи за статусом в зайнятості визначаються з урахуванням розбіжностей між роботою за наймом, з одного боку, і роботою на власному підприємстві (самозайнятістю), з іншого.

Робота за наймом — це є вид трудової діяльності, за якої укладається трудовий договір, що гарантує особі, яка виконує роботу з найму, винагороду, що прямо не залежить від доходу підприємства чи організації. При цьому основні фонди й активи є власністю інших осіб.

Робота на власному підприємстві — це є вид трудової діяльності, за якої винагорода прямо залежить від доходу, одержуваного від виробництва товарів і послуг. Особи, що займаються такою діяльністю, приймають управлінські чи інші виробничі рішення та делегують їхнє прийняття іншим особам, зберігаючи за собою відповідальність за діяльність підприємства. До самозайнятого населення відносяться роботодавці; особи, що працюють на індивідуальних засадах; члени колективних підприємств і неоплачувані працівники сімейних підприємств.

Список використаної та рекомендованої літератури

1.Закон України "Про зайнятість населення" // Закони України. — К.. Ін-т законодавства, 1996. — Т.1. — С. 252-268.

2.Закон України "Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки" // Голос України. — 2002. — № 76. — 23 квіт.

3.Закон України "Про колективні договори І угоди" // Закони України. — К.. Ін-т законодавства, 1997. — Т.6. — С. 5-Ю.

4.Закон України "Про оплату праці" // Закони України. — К.. Ін-т законодавства, 1997. — Т.8. — С. 210-218.

5.Закон України "Про підприємства в Україні" // Закони України. — К.. Ін-т законодавства, 1996. — Т.1. —С. 310-331.

6.Указ Президента України "Про затвердження Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні" від 25 грудня 2000 р. № 1375/2000.

7.Указ Президента України "Про Основні напрями політики щодо грошових доходів населення України" від 7 серпня 1999 р. № 969/99.