Управління матеріальними ресурсами як чинник мінімізації витрат на виробництво продукції та максимізації доходів фірми
Транспортний запас визначається як різниця між часом перебу¬вання вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення ван¬тажовідправником і обробки банками за місцем знаходження поста¬чальника і споживача.
Приклад 1.
Час руху вантажу від постачальника до споживача становить 20 днів. Поштовий пробіг документів — 12 днів. Обробка документів у постачальника і в банківських установах — 4 дні. За цих умов транс¬портний запас дорівнює чотирьом дням (20-12-4).
За наявності кількох постачальників транспортний запас щодо конкретних видів матеріальних цінностей розраховується як серед¬ньозважена величина.
Якщо сировина й матеріали надходять до споживача раніше за прибуття розрахункових документів (або ці процеси збігаються в часі), транспортний запас не встановлюється.
Підготовчий запас — це час для прийняття, розвантаження, сор¬тування, складування матеріалів.
Технологічний запас включає час на підготовчі операції (сушіння лісоматеріалів, подрібнення брухту, розкроювання матеріалів), як¬що вони не є складовою частиною виробничого циклу. Норма тех¬нологічного запасу визначається конкретними умовами роботи кож¬ного підприємства і тривалістю підготовчих операцій.
Поточний запас — норма оборотних коштів у частині поточного запасу залежить від частоти та рівномірності поставок матеріалів, рівномірності їх споживання у виробництві. Що частіше вони над¬ходять на адресу споживача, то меншим буде поточний запас.
У норму оборотних коштів, як правило, включається середній поточ¬ний запас у розмірі 50% тривалості інтервалу між поставками. Інтервал поставок визначається на підставі договорів із постачальниками або ви¬ходячи з фактичних даних про надходження за попередній період.
У разі, коли за розробки норм оборотних коштів у частині поточно¬го запасу щодо окремих видів матеріалів відсутні планово-календарні строки поставок, середній інтервал між поставками визначається на підставі даних про фактичне надходження матеріалів. Для цього кіль¬кість днів у році (360) слід розділити на загальну кількість поставок да¬ного виду матеріалів за звітний рік. У розрахунках середнього інтерва¬лу не враховуються дрібні партії та надміру великі надходження.
Поставки від кількох постачальників можуть суттєво різнитися за обсягом і за величиною інтервалів між окремими партіями, що залежить від різних причин — особливостей транспортування, пері¬одичності випуску тих чи тих матеріальних цінностей постачальни¬ками, умов конкретних договорів на постачання тощо. У такому разі середній інтервал між поставками розраховується як середньозва¬жена величина. Для її визначення обсяг кожної поставки сировини й матеріалів множать на інтервал у днях до наступної поставки і суму.
Отже, норми є важливою умовою раціонального використання ресурсів, а так само знаряддям ефективного впливу на економію матеріальних ресурсів. Як уже відзначалося - основним принципом наукового нормування матеріальних ресурсів є прогресивність норм, які виступають важливою умовою безупинного зниження суспільно необхідних витрат на виробництво продукції.
Базою для розробки прогресивних норм служать:
- передова техніка;
- маловідходна технологія;Прогресивні норми витрати матеріальних ресурсів впливають на вдосконалення матеріально-технічних умов виробництва. Це досягається заміною застарілої техніки, упровадженням нових технологічних процесів, удосконалюванням організації виробництва і матеріально-технічного постачання. Результатом впровадження даних норм у виробництво повинне виражатися в конкретній економії матеріальних ресурсів, у прирості випуску продукції і зниженні її собівартості.