Основні фонди підприємств, їх склад, оцінка, знос, амортизація та відновлення

Нарахування амортизації припиняється в період реконструкції, переозброєння основних фондів з повною їх зупинкою, а також при консервуванні.

Не нараховується амортизація за такими основними фондами:

• продуктивною худобою;

• бібліотечним фондам;

• підвідомчими місцевій адміністрації спорудами міського благоустрою та автомобільними шляхами;

• фондами, переведеними у встановленому порядку на консервацію;

• фондами бюджетних організацій.

Нарахування прискореної амортизації тимчасово, до 1 січня 2009 року, залишилось для суб'єктів космічної діяльності, її розмір встановлено в обсязі 20 % в розрахунку на рік за основними фондами групи 3.

Амортизація окремого об'єкта основних фондів першої групи здійснюється до досягнення ним балансової вартості у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця сума залишкової вартості об'єкта включається у валові витрати відповідного звітного періоду, а в подальшому вартість об'єкта вважається нульовою і амортизація щодо них не нараховується.

Амортизаційні відрахування за основними фондами другої та третьої груп здійснюється до досягнення балансової вартості об'єктів цих груп нульового значення.

У разі наявності дозволу підприємства можуть застосовувати й інші методи, зокрема прямолінійного (постійного) нарахування (списання) амортизації протягом строку корисної експлуатації об'єктів основних засобів або метод кількості одиниць продукції, виготовлених об'єктом основних засобів, та ін.

З метою економічно обґрунтованого визначення суми амортизації першочергове значення має вартісна оцінка основних засобів. Діючі основні фонди, а також ті, що перебувають у запасі або на консервації, відображаються в обліку за їх фактичною початковою вартістю. Різниця між початковою вартістю та сумою зносу, обчисленою за діючими нормами амортизації, є залишковою вартістю основних засобів.

Методи оцінки основних фондів залежать від джерел їх надходження на підприємство. Так, початкова вартість основних фондів, що надійшли за рахунок капітальних вкладень підприємства, включає фактичні витрати на їх спорудження або придбання, витрати на доставку та встановлення, а також суму ПДВ. Основні засоби, що надійшли від засновників акціонерного товариства за рахунок їх вкладів у статутний капітал, оцінюються за вартістю, яка визначається за згодою сторін. Якщо основні засоби, що вже були в експлуатації, отримані безоплатно від інших підприємств або як субсидії урядових органів, то вони зазвичай оцінюються у підприємства, що їх отримало, за залишковою вартістю.

У сучасних умовах при високому рівні інфляції постала нагальна потреба періодичної переоцінки основних фондів та визначення їх відновлювальної вартості, що відповідає реальним економічним обставинам.

Суб'єкти господарювання всіх форм власності мають право здійснювати щорічну індексацію балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації на початок звітного року, який визначається за формулою

К. = (і. _ ю %); 100,

де І; — індекс інфляції за рік.Якщо коефіцієнт індексації К;< 1, індексація основних фондів не здійснюється. Якщо ж К; > 1, підприємство повинно здійснити індексацію основних фондів і скоригувати їх балансову вартість на суму індексації. Водночас підприємство має визначити капітальний дохід, який обчислюється як різниця між сумою скоригованої балансової вартості відповідної групи основних фондів та їх балансовою вартістю до індексації. Обчислена сума капітального доходу у відповідній частині враховується у складі валових доходів підприємства.