Грошові кошти і організація розрахунків на підприємствах
Акредитив — це документ (договір), згідно з яким банк-емітент за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені зобов'язаний виконати платіж на умовах акредитива на користь бене-фіціара чи доручити іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Акредитивна форма розрахунків застосовується тільки в разі не-місцевих розрахунків з одним постачальником.
Відкриття (виставлення) акредитиву може бути здійснене як у банку платника, так і в банку постачальника з бронюванням або без бронювання коштів на окремому рахунку.
Акредитив, при відкритті якого бронюються кошти платника на окремому рахунку в банку платника або в банку постачальника (бе-нефіціара), називається покритим.
Акредитив, при відкритті якого кошти платника не бронюються на окремому рахунку, а оплата за ним у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника гарантується банком платника за рахунок кредиту, називається непокритим.
Крім акредитивів, що передбачають депонування коштів у банку постачальника, у разі наявності кореспондентських рахунків між банками застосовуються так звані гарантовані акредитиви.
Гарантованими називаються акредитиви, які відкриваються покупцям у банку постачальника шляхом видачі йому права списувати всі суми акредитива з кореспондентського рахунка банку, що обслуговує платника (банку емітента).
Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні.
Відкличним є акредитив, який може бути змінений або анульований банком, що обслуговує платника (банком-емітентом), без попередньої згоди з постачальником (бенефіціаром) у разі невиконання ним умов договору.
Безвідкличним є акредитив, який може бути змінений або анульований банком за згодою постачальника (бенефіціара), на ім'я якого він був виставлений (відкритий).
Виставляється акредитив на строк, встановлений у договорі сторін, але щонайдовше на 15 днів. Мінімальна сума, на яку може бути відкритий акредитив, не обмежується. Поповнювати акредитив, а також видавати з нього готівку забороняється.
Розглянемо порядок виставлення акредитива та розрахунків за ним.
Для відкриття акредитива з депонуванням коштів у банку покупця платник виписує заяву на акредитив у трьох примірниках, а при депонуванні коштів у банку постачальника — у чотирьох. У заяві на акредитив зазначається, який акредитив відкривається — відкличний або безвідкличний та заповнюються всі реквізити: назви акре-дитиводавця та постачальника (бенефіціара), їх банків, строк дії акредитива, його сума, назви товарів і послуг та умови їх оплати (з акцептом, без акцепту та на підставі яких документів здійснюватиметься оплата).Виписану заяву на акредитив платник-покупець здає в обслуговуючу установу банку. Останній після перевірки заяви списує кошти в сумі акредитиву із зазначеного в ньому рахунку та бронює їх на рахунку "розрахунки за акредитивами" (у разі депонування коштів у банку покупця). Якщо ж відкривається акредитив з депонуванням коштів у банку постачальника, то заявник своїм дорученням через обслуговуючий банк перераховує суму акредитива в банк постачальника. Останній зараховує її на спецрахунок, що відкривається постачальнику.
Після цього банк покупця сповіщає банк постачальника, надіславши на його адресу акредитив або повідомлення телеграфом, електронною поштою тощо про те, кому і який акредитив відкритий.
Отримавши відповідне повідомлення, банк постачальника відкриває на ім'я постачальника спецрахунок і сповіщає про це постачальника.
Постачальник, отримавши повідомлення про відкриття акредитива, відвантажує (відпускає) продукцію на адресу покупця, виписує документи, що підтверджують її відвантаження, та подає їх банку, що обслуговує його. Банк, отримавши документи та перевіривши дотримання зазначених у заяві умов розрахунків списує вартість відвантаженої (відпущеної) продукції зі спецрахунка, відкритого постачальнику в