Поточні та інші рахунки підприємств у банках, порядок їх відкриття та руху коштів на них
Для відкриття інших рахунків, у тому числі валютного, у тому самому банку йому додатково подається тільки спеціальна заява на відкриття цього рахунка.
Подані в установу банку для відкриття рахунка документи перевіряються і на їх основі з дозволу керівника банку підприємству
відкривається поточний або інший рахунок з наданням йому відповідного номера (шифру). При цьому поточному рахунку дається, як правило, 12-14-значний номер (шифр) виду (типу):
2600-1 -1 (2)-01 (02)-1 -00-001, де 2600 — номер балансового синтетичного рахунка банку; 1 — контрольний ключ до рахунка; 1(2) — резидент (нерезидент); 01(02) — вид валюти — національна (іноземна); 1 — код основного рахунка; 00 — резервні цифри; 001 — порядковий номер рахунка клієнта в банку.
Наданий номер поточному та іншому рахунка клієнта проставляється (вказується) на всіх розрахунково-платіжних документах, на основі яких здійснюються зарахування та списання грошових коштів за цим рахунком.
Юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть відкривати кілька поточних та інших рахунків у будь-яких установах банків України за власним бажанням та за згодою відповідних банків.
Про відкриття рахунків клієнти у встановлений термін повідомляють податковому органу за місцем реєстрації.
У разі неповідомлення податковому органу про відкриття (закриття) рахунків в установах банків юридичні особи та підприємці сплачують штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.За відкритим у банку рахунком здійснюється оборот відповідних коштів. Підставою для операцій із зарахування коштів на рахунок і списання їх з нього є тільки правильно оформлені розрахунково-платіжні документи встановленої (типової) форми: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, об'ява на внесення готівки, чеки, акредитиви, векселі та ін.
Виписка (оформлення) розрахунково-платіжних документів підприємствами-платниками здійснюється, як правило, з використанням технічних засобів (комп'ютерів та ін.). Виправляння та підчищання в цих документах не допускаються.
При виписуванні розрахункових документів в них в обов'язковому порядку заповнюються всі реквізити, ставляться підписи керівника та головного бухгалтера, а також відбиток печатки на першому екземплярі платіжного документа.
Мінімальна сума, на яку виписуються розрахункові документи, для здійснення безготівкових розрахунків не встановлюється.
Виписаний розрахунковий документ діє, як правило, протягом 10 днів, а платіжна вимога-доручення — протягом 20 днів.
Установи банків приймають розрахункові документи від підприємств протягом операційного (робочого) дня залежно від часу роботи банку з клієнтами. При цьому документи, що приймаються банком від підприємств в операційний час дня, проводяться (оплачуються) ним за наявності коштів на рахунку в той самий день, а документи, що надійшли в банк після операційного часу, оплачуються ним за наявності грошових коштів на рахунку на наступний день.
Грошові кошти з рахунка за всіма платежами витрачаються за розпорядженням керівника підприємства в межах залишку коштів на рахунку.
Рух грошових коштів за поточним або іншим рахунком підприємства в банку відображується у виписці до цього рахунка, яка періодично разом з виправдувальними документами на надходження (зарахування) та списання (витрачання) грошових коштів видається власникові рахунка.
Зарахування на рахунок та списання з нього грошових коштів підтверджуються зазначенням у виписці за рахунком дати здійснення операції, її коду, коду банку, номера кореспондентського рахунка, номера документа, на підставі якого здійснено операцію, списані та зараховані суми, вхідний та вихідний залишки.
Наприкінці кожного місяця виписки банку за рахунком обробляє його власник, тобто на операції, що були здійснені за рахунком на підставі відповідних розрахунково-платіжних документів та відображені у виписці, власник складає бухгалтерські проводки, визначає прибуток і видатки коштів за місяць і виводить їх залишок на рахунку на кінець звітного періоду. Наприкінці року правильність залишку коштів на рахунку (сальдо) повідомляється в письмовій формі обслуговуючому банку.