Світовий досвід розвитку малого підприємства

Інвестиції в економіку забезпечуються головним чином за рахунок збільшення державних вкладень. Державні інвестиції в економіку і соціальну інфраструктуру росли досить високими темпами протягом 1950 – 1970рр.

Важливим чинником економічного розвитку Мексики було зростання продуктивності праці. У той час, як зайнятість населення з 1960 по 1977 р. зросла в 2.1 рази, величина ВВП за той же період збільшилася в 4.7 рази.

У 1972 р. активи іноземних філій становили 52 % активів 300 найбільших підприємств в обробляючій промисловості. Однак прийняття в 1973 р. закону про стимулювання національних і регулюванні іноземних капіталовкладень запобігло подальшій капіталізації мексіканської економіки. Політика держави в регулюванні діяльності іноземного капіталу дозволяє місцевим компаніям вступати в конкуренцію не з всієї ТНК, а лише з її філіями в країні. Хоч іноземні філії і віддали контрольний пакет акцій, однак їх вплив відчувається повсюдно, оскільки 90 % великих і середніх підприємств обробної промисловості використовують іноземну технологію, будують своє виробництво на базі іноземного обладнання, марок і патентів. Але всупереч " заміні імпорту " і " мексиканізації" продовжують швидко збільшуватися іноземні капіталовкладення і ввезення товарів. Незважаючи на всі зусилля, уряду не вдалося припинити зростання інфляції. У 1976 р. ціни на споживчі товари зросли в порівнянні з 1973 р. більш ніж в 1.5 рази. Все це в поєднанні з світовою економічною кризою змусило уряд відмовитися від стабільності мексіканського песо.

1976 - 1977 роки були важкими для мексиканської економіки. Пожвавлення почалося з другої половини 1978 р., збільшилися капіталовкладення приватного сектора, знизилися темпи інфляції. У 1979 р. приріст ВВП становив 8 %, збільшилася зайнятість населення на 7.6 %. Але у важкому положенні виявилося сільське господарство, продукція якого знизилася на 3.5 %. [10, c.35]

Промисловість Мексики в 1980 - 1981 рр. розвивалася високими темпам. Швидко росли видобуток нафти, виробництво в галузях нафтохімічного комплексу, цементної промисловості і машинобудування.

Мексика першою в капіталістичному світі націоналізувала нафтову промисловість, експропріювавши в 1938 р. майно 17 іноземних компаній. Воно було передане в руки державної організації " Петролес мексиканос " ( Пемекс ). " Пемекс " є стержнем державного сектора економіки, а нафтова і нафтопереробна промисловість перетворилася в найважливішу галузь економіки, прибутки від якої йдуть на розвиток інших галузей, інфраструктури і сільського господарства.

На даний момент велика увага приділяється розвитку приватного сектора в економіці Мексики. Згідно з декретом від 15 серпня 1983 р. про розвиток і діяльність сектора " макиладорас ", підприємства цього типу можуть створюватися повсюдно. Декрет передбачає можливість створення таких підприємств у " вільній експортній зоні " на правах стовідсоткової іноземної власності, що ставить їх в особливі умови в порівнянні з більшістю діючих в Мексіці іноземних фірм, власність яких в акціонерному капіталі обмежена на 49 %. Якщо в 1966 р. в Мексіці діяли 12 підприємств цього типу, на яких було зайнято біля 3 тисяч чоловік, то до кінця 1987 р. - вже 1100 з числом зайнятих більш 300 тисяч чоловік.[11, c.13]

Найбільшою приватною корпорацією є "Альфа індустріас". Її пасиви становлять майже 69 мільярдів песо, активи - 111.5 мільярдів. У групу входять металургійні, паперо-виробничі підприємства, заводи по виробництву синтетичного волокна, машинобудівні і нафтохімічні.

Зовнішній торгівлі в Мексиці завжди надавалося велике значення. Вона є одним з головних джерел отримання іноземної валюти, на яку придбавається обладнання, необхідне для розвитку промисловості, і сировина.

Характерною особливістю зовнішньоторгівельного обороту протягом тривалого часу було хронічне перевищення імпорту над експортом. Структура імпорту свідчить про ту, що країна купує в основному машини, сировину для промисловості, в окремі роки продовольство і споживчі товари. Крім США великими імпортерами мексиканської продукції є Іспанія, Японія, ФРН, Бразілія і інші.Зараз "мексіканська модель " переживає кризу, оскільки економічні успіхи країни виявилися надзвичайно суперечливим. Зокрема, економічне зростання в Мексіці супроводилося посиленим проникненням іноземного капіталу. Домінуючі позиції ( біля 60 % ) належать іноземному капіталу США, хоч в останні роки значно збільшилася притока капіталовкладень з Західної Європи і Японії. Нарівні з цим Мексика все в більшій мірі вдається до зовнішніх позик і кредитів, хоч прибутки від експорту не покривають фінансових зобов'язань. [11, c.20]

За рахунок того, що в Мексику ринули нафтодолари уряд сподівається здійснити швидкий стрибок в економічному розвитку, а також справитися з безробіттям. Зовнішній борг Мексики становить 80 мільярдів доларів. Лише одні платежі по державній заборгованості поглинають 70 % від продажу нафти. Це привело до багаторазових девальвацій песо.