Макроекономічні показники: сутність та вимір

де МВ – витрати на придбання товарів та послуг для проміжного споживання;

ОП – оплата праці працівників;

А – споживання основного капіталу ( амортизація );

( П – С ) – чисті інші податки на виробництво, тобто інші валові податки за мінусом субсидій.

Центральне місце в СНР займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП), який визначають як валову вартість усіх товарів і послуг, створених на території даної країни протягом певного періоду, за виключенням вартості їх проміжного споживання. Інши¬ми словами, йдеться про виключення подвійного рахунку при кіль¬кісному обчисленні ВВП, про вимогу при розрахунку враховувати тільки кінцеву продукцію і не враховувати проміжну.

Суть ВВП розкривають його загальні риси:

є найбільш загальним показником кінцевого результату економічної діяльності в цілому в національній економіці;

характеризує єдність взаємопов'язаних аспектів економічного процесу: виробництво матеріальних благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використання матеріальних благ і послуг;

охоплює результати економічної діяльності всіх господарських одиниць: підприємств, організацій та установ як сфери матеріаль¬ного виробництва, так і сфери послуг; особистих підсобних госпо¬дарств населення; окремих осіб, зайнятих бізнесом;

є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного виробництва;

має кількісний, часовий вимір.

Для обчислення ВВП використовують три методи: виробничий, метод кінцевого використання ( за витратами ) і розподільчий метод ( за доходами ).

1. Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума валової доданої вартості всіх галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.

2. Згідно з методом кінцевого використання ( за витратами ) ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених всередині країни і пов’язаних зі створенням кінцевого продукту та послуг.3. Згідно з розподільчим методом ( за доходами ) ВВП – це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік.

Кінцева продукція — товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання, а не для перепродажу.

Проміжна продукція — товари і послуги, що проходять подаль¬шу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти до кінцевого споживача.

Проміжне споживання включає:

1)витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насін¬ня, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодя¬гу та ін.;

2)оплату робіт і послуг, що надаються іншими одини¬цями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо);

3) витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів та ін.