Акціонерна власність
Нині у розвинутих країнах світу кожна крупина і навіть середня компанія, а також частина малих існують у формі акціонерних. Завдяки цьому посилюється цілісність економічної системи,акціонерні компанії широко використовуються і для утворення та експансії міжнародних монополій.Так, американська нафтова корпорація «Мобіл корпорейшн» має понад 500 філіалів і дочірніх компаній більш як у 100 країнах світу.
Після жовтневої революції в Росії акціонерні компанії були ліквідовані, їх відродження почалося в часи НЕПу.У 1922 р. налічувалося 20 акціонерних компаній,але наприкінці 20-х років вони знову були ліквідовані.У колишньому СРСР такі компанії почали утворюватися наприкінці 80-х років.перша виникла в Україні 1988 р.Акціонерні компанії поділяють на два основних типи:
1.відкриті, акції яких вільно продаються і їх купують усі бажаючі.Удеяких країнах(наприклад США)такі компанії називають публічними;
2.закриті ,акції яких не надходять у вільний продаж ,а розподіляються серед засновників.Середня кількість акціонерів в акціонерній компанії США – до 60 тис., а в наймогутніших акціонерних компаніях – понад 4 млн осіб.У закритих акціонерних компаніях – до 300 осіб.
Кількість акціонерів у розвинутих країнах заходу постійно зростає (крім періодів економічних криз). Так, у США наприкінці 90-х років майже 55% населення були учасниками фондового ринку беспосередньо або опосередковано (через інвестиційні фонди ), а вартість акцій в населення країни перевершила 13 трлн дол. Економічним стимулом для придбання акцій акціонерами є вищий рівень дивідендів порівняно з викладенням певної суми в ощадний банк.Але під час економічної кризи дрібні акціонери можуть витратити всі свої заощадження.
Акція – вид цінного паперу без встановленого терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує право на участь в управлінні товариством,дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
Як предмет постійного продажу і купівлі, акції мають ціну.Сума, зазначена в акції, - це її номінальна вартість, а фактична ціна (за яку продано акцію) – курс акцій, що перебуває у прямій залежності від розміру виплачуваного дивіденду і в оберненій – від рівня позичкового відсотка.
Розрізняють чотири види акцій: іменні, на пред'явника,привілейовані та прості. При продажу іменних акцій до книги реєстрації вносять відомості про кожну таку акцію ( зокрема про власника і час придбання акцій ), а також про їхню кількість у кожного акціонера. Ці акції переважно випускають великим номіналом.
При реєстрації акцій на пред'явника до книги вносять лише відомості про їх загальну кількість.Акції на пред'явника випускають малими купюрами.
За розміром оптимального дивіденду акції поділяють на привілейовані та прості. На привілейовані акції дивіденди виплачують у формі стабільного, заздалегідь фіксованого відсотка незалежно від поточного прибутку компанії. Тому після задоволення прав власників облігацій дивіденди виплачуються на привілейовані акції, а в разі ліквідації акціонерного товариства їх власникам повертають вкладені в акції кошти за їх номінальною ціною.
На прості акції виплачують дивіденди залежно від величини прибутку акціонерного товариства в поточному році. Тому із зростанням прибутків власники основної кількості таких акцій отримують великі прибутки. Але власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні акціонерним товариством. Прості акції набули поширення серед населення розвинутих країн. Так, у Швеції тримачем акцій є кожен другий, а продаж акцій працівникам на пільгових умовах практикують 50% усіх відкритих акціонерних товариств.
Формально кожний власник акцій є співвласником акціонерного товариства і має право на прийняття рішень.Насправді лише володіння певною кількістю акцій робить їх власника співвласником акціонерної компанії.Для цього слід мати таку кількість акцій у власній компанії,дивіденди на які становили б не менше 7-10% щорічної заробітної плати найманого працівника.Так,з понад 3 млн акціонерів американської корпорації АТТ половина володіє менш як 5 акціями кожний.
Щодо прийняття рішень акції поділяють на «одноголосі», «багатоголосі» та «безголосі».Серед населення розповсюджуються переважно «одноголосі», а керівництво акціонерними компаніями зосереджується в руках власників крупних пакетів акцій. За визнанням американського економіста Дж. Гелбрейта, права переважної більшості акціонерів ігноруються як практично неіснуючі.