Ринкова система і організація підприємництва
В Україні, де цього немає в достатньому розвитку, монетаризм не дасть результатів, так як монетарне регулювання - це пряме обмеження платоспроможності господарств, штучно доводячи їх до банкрутства.
Навіть у високого розвинутих капіталістичних країнах, які володіють сильними важелями саморегулювання і то існує обмежений діапазон переміщення його - в основному, для боротьби з інформацією при умові відсутності глибокого спаду економіки і падіння курсу національної валюти. З 1991 - 1995 р. в Україні спад виробництва перевершив більшу половину. У багатьох підприємствах це привело до технологічного розпаду. Цьому посприяли романтики монетаризму.
4.Критика фіскальної монетарної політики.
Як фіскальні важелі, так і немонетарні на ділі вимагають серйозного і глибокого погодження із компетентними економістами і прийняття необхідних законів, причому своєчасних. Часто приймаються рішення не для людей, а вигоди окремих або невеликої групи людей, які при керівництві.Грошова концепція - це стійкий попит на гроші і постійність швидкості грошового обігу.
В дійсності такої стійкості ні короткотермінової, ні довготермінової в Україні не було. Швидкість грошей в обороті різко змінювалась, особливо в умовах інфляції (наша дійсність 1991-95 р.р.), тому монетаристські заходи не завжди дають результати.
5.Теорія регулювання пропозицій.
Кейнсіанці і монетаристи виходять з необхідності контролю за сукупним попитом. В 70 р. ХХ ст., щоб вирішити проблему макроекономічної рівноваги, з'являється теорія регулювання через сукупну пропозицію. Ідея: буде пропозиція - буде попит. Мотиви і стимули:
а)зниження податків;
б)доступність кредитів;
в)захист державною прав власника.
Розвиток економіки, згідно концепції пропозиції, залежить також від того, як справно держава справляється з регулюванням вищесказаних правил.
Фактично потрібно регулювати безпосередньо виробництво. Для цього потрібно значних капіталовкладень. А для того, щоб це підтримати необхідно:
а) різко збільшити пільги на інвестований капітал, амортвідрахування, державні інвестиції, особливо у галузях, де працює велика кількість людей (будівництво, промисловість, що орієнтована на експорт, сільське господарство), а також сприяти розвитку малого бізнесу. В цьому не зникає роль держави.
6.Індивідуальна політика і планування. В Леонтьєв і його праці.
Не можна сказати, що кожна країна обмежується вибором одного із 3-х способів регулювання економіки. Більшість з них здійснюють свою політику у відповідності з конкретною економічною ситуацією і національними особливостями.
Японська політика передбачає:
виділення пріоритетних галузей для їх розвитку, продукція яких могла б конкурувати на світовому ринку.
допомога держави пріоритетним галузям.
допомога держави непріоритетним галузям в їх модернізації і підготовці кадрів.