Конкуренція і монополія
Четвертою умовою виникнення конкуренції слід вважати на¬явність ринку засобів виробництва. У конкурентній боротьбі велике значення має встановлення високої норми прибутку, яка по суті є орієнтиром у виборі господарської діяльності. Проте вибір діяльності показує тільки можливість виробництва. Для того щоб ця можливість перетворилась на дійсність, потрібно, маючи грошовий капітал, пе¬ретворити його на засоби виробництва.
ЕКОНОМІЧНИЙ ЗАКОН КОНКУРЕНЦІЇ
У процесі конкуренції існують стійкі істотні причинно-наслідкові зв'язки, які свідчать про те, що це явище не випадкове, а має силу об'єктивного економічного закону.
Процесом-причиною цього закону є те, що в умовах існування багатьох господарських суб'єктів, які діють незалежно один від од¬ного, кожний з них прагне реалізувати свій економічний інтерес - одержати доход (прибуток) при існуванні різних витрат виробницт¬ва і відмінностей споживних вартостей, що створюються.
Цей процес-причина діє в умовах ринкової економіки, яка не може створити єдині для всіх виробників і продавців умови реалізації, тому що діє закон вартості, і споживачі обирають тільки те, що відповідає їхнім інтересам. Отже, об'єктивно існує суперечність між можливос¬тями виробництва товарів і послуг і можливостями їхньої реалізації.Суперечність, яка виникає в умовах ринкової економіки, розв'я¬зується через конкуренцію. Сутність її полягає у прагненні виробника задовольнити власний інтерес. Отже, суперечність долається конку¬ренцією, що є процесом-наслідком відповідного економічного закону.
Формами вияву економічного закону конкуренції є боротьба за виживання, одержання місця на ринку, привернення уваги спожи¬вачів до своєї продукції. Формами цієї боротьби є удосконалення виробництва завдяки досягненням науково-технічного прогресу, зни¬женню витрат виробництва і досягненню високої норми прибутку.
Для кількісного вираження закону конкуренції можна викорис¬тати формулу коефіцієнта конкурентоспроможності підприємства.
Позначимо його Кк. Цей показник певною мірою може стати узагаль¬нюючим при обчисленні конкурентоспроможності одиниці продукції (найкраще - однорідної, наприклад, 1 т цементу, 1 м тканини, однієї пари взуття тощо).
Коефіцієнт конкурентоспроможності виражає відношення між ринковою вартістю S і витратами підприємства С + V:
Цей коефіцієнт фактично характеризує здатність підприємства до виживання. Він не повинен досягати одиниці, оскільки це означа¬тиме, що підприємство працює без прибутку. Чим коефіцієнт вищий від 1, тим успішніше діє суб'єкт конкуренції, тим міцніші його по¬зиції на ринку.
Роль конкуренції як рушійної сили розвитку економіки ви¬являється передусім у тому, що вона містить в собі могутні сти¬мули для науково-технічного прогресу.
Новаторські застосування нової техніки і технології, що забезпе¬чують зниження витрат виробництва, створюють підприємствам значні переваги перед конкурентами.
Учасники конкуренції знають, що тільки застосування ефектив¬ної техніки і технології дасть їм можливість успішно виживати, мати господарські успіхи. Ігнорування технічного прогресу неминуче при¬зводить до банкрутства.
Конкуренція як один з важливих елементів функціонування рин¬кового механізму саморегулювання можлива тільки за умови, коли більша частина товаровиробників - підприємств, організацій, гро¬мадян - має свободу господарської діяльності і підприємництва. Звільнені від монополізму держави товаровиробники повинні мати свободу для використання майна, що належить їм, орендується або передано в користування. Вони мають право обирати постачальників і споживачів, розпоряджатися прибутками, що залишаються після сплати податків, вирішувати інші питання, пов'язані з господарсь¬кою діяльністю і розвитком виробництва.
В умовах дії економічного закону конкуренції виникає комер¬ційна таємниця. Вона може стосуватися виробничих, торговельних і фінансових операцій на підприємствах. Товаровиробники прагнуть приховати від конкурентів усе те, що дає їм змогу виробляти товари підвищеного попиту і одержувати за це високі прибутки.