Необхідність лізингових відносин для розвитку національної економіки

7.1200300120420

8.90030090390

Всього600300015604560

Отже, питання вибору варіанту лізингового платежу залишається відкритим як для лізингодавців, так і для лізингоотримувачів.

У розвитку лізингових відносин сьогодні можна виявити ряд проблем, пов'язаних з віднесенням лізингових платежів, згідно з законодавством України, до валових витрат виробництва і обігу.

Лізингові платежі включають:

суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу;

суму, яка сплачується лізингодавцеві, як процент за залучений ним кредит.

Оскільки Закон про лізинг не належить до тих законів, які можуть встановлювати або міняти механізм сплати податків, то під час включення до складу валових витрат плати за лізинг у цьому документі вказують: відповідно до законодавства України. Однак Закон про лізинг передбачає включення лізингових платежів до складу валових витрат лізингоотримувача, що суперечить положенню Закону про прибуток. А в Законі про прибуток до складу валових витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням відсотків за борговими зобов'язаннями. До відсотків належить і платіж за використання майна, отриманого в користування, в тому числі і за лізинговими операціями.

Таким чином, на валові витрати лізингоотримувача відноситься "платіж як винагорода лізингоотримувача за отримане в лізинг майно".Відносити ж на валові витрати суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості об'єкта лізингу, не можна, оскільки це суперечить Закону про прибуток підприємств. Підтримка лізингових відносин на державному рівні неминуча. Виробничим підприємствам лізинг допомагає реалізувати свою продукцію і вижити в умовах кризи. Враховуючи те, що кожен учасник лізингової угоди фіксує свої податкові зобов'язанню перед державним і місцевим бюджетами і сприяє їх наповненню, слід вважати доцільним вкладення якоїсь частини коштів на підтримку українського підприємництва у створення фірм лізингодавців. Загалом лізинг як форма підприємницької діяльності дуже важливий, оскільки для виробників розширяться можливості збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує. Для лізингодавців лізинг - це більш економічно вигідна форма здачі майна в найм завдяки порівняно високому рівню лізингових платежів. Лізингоотримувачеві надається можливість оперативного поновлення виробничих фондів за рахунок отримання нового дорогого обладнання в користування без його повної оплати. Лізинг одночасно активізує інвестиції приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшує фінансове становище безпосередніх товаровиробників і підвищує конкурентоспроможність малого і середнього вітчизняного бізнесу.

Для держави фінансове заохочення лізингу є засобом стимулювання продажу нової техніки, постійного прискорення поновлення виробничих фондів, інтенсифікації розвитку національної економіки та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку.

Анотація

В даній публікації висвітлено питання необхідності лізингу, як багатогранного і складного економічного явища.

Так як лізинг дозволяє не залучати позиковий капітал і не “заморожувати” власний, то лізингодавцем встановлюється гнучкий порядок лізингових платежів.

Для цього широко використовується міжнародний досвід проведення операцій фінансової оренди.

M. Kulinich