Роль підприємства (фірми) у ринкових відносинах. Види підприємств
У країнах з ринковою економікою помітна роль в економічному житті належить фінансово-промисловим групам. Вони здійснюють контроль за виробничо-розподільчим циклом з одного центру. Це дає можливість сформувати потужні виробничі комплекси, які здатні конкурувати з найбільшими світовими компаніями. Недолік їх поля¬гає у створенні монополії, що потребує застосування методів антимонопольного регулювання.
Державні підприємства засновані на державній власності, яка має два рівні: загальнодержавний і комунальний. Відповідно функ¬ціонують і два види підприємств.
Майном і виробничо-комерційною діяльністю загальнодер¬жавних підприємств розпоряджається вищий орган державної влади.
Комунальні підприємства є власністю адміністративно-терито¬ріальних одиниць влади, які використовують їхній потенціал у своїх власних інтересах.
Об'єктами державної власності можуть бути різноманітні засо¬би виробництва. Це залежить від конкретних історичних, кон'юнк¬турних, геополітичних та інших умов кожної країни. Проте, як правило, у державному секторі знаходяться підприємства, що виробляють продукцію, широко доступну для населення або капі¬таломістку, яка не може бути прибутковою, проте конче потрібна для технічного та технологічного зміцнення виробничого і науко¬вого потенціалу країни. Саме тому практично в усіх промислове ' розвинених країнах державні підприємства здебільшого є низько ефективними, і спостерігається тенденція до скорочення їхньої чисельності.
З метою глибокого реформування державного сектора економіки України, частка якого у виробництві промислової продукції стано¬вить дещо менше ніж 52 відсотки, передбачено здійснити структур¬не розмежування державного сектора на дві підгрупи.
До першої групи ввійдуть підприємства, яким буде надано ста¬тус казенних. Вони не підлягають акціонуванню і перебуватимуть у прямій адміністративній підпорядкованості відповідним органам державного управління. До них належать такі підприємства: що ви¬пускають продукцію, яка забезпечує обороноздатність і національ¬ну безпеку; потребують високої мобілізаційної готовності; виробля¬ють особливо екологонебезпечну продукцію; здійснюють державну монополію в окремих секторах економіки (транспорт, порти, трубо¬проводи, пошта, зв'язок, телекомунікаційні мережі, енергетика, ви¬робництво лікеро-горілчаних виробів).
Власністю казенних підприємств, їхнім управлінням будуть роз¬поряджатися міністерства і відомства. Такі права їм передасть уряд.
До другої групи державних підприємств належатимуть ті, які обов'язково мають корпоратизуватися на таких засадах, щоб не мен¬ше ніж 51 відсоток акцій належало державі. Так створюватиметься група нових для нашої країни підприємств - державних акціонер¬них товариств.Формуватиметься ще одна група підприємств з часткою держав¬ної участі в статутному капіталі, меншою ніж 50 відсотків. Управлін¬ня цією групою підприємств здійснюватиметься за участю представ¬ників державних органів у наглядових радах.
Підприємства з часткою державної власності в статутних фондах працюватимуть на принципах повного комерційного розрахунку. Таке реформування державного сектора економіки дасть можливість, з одного боку, підвищити ефективність управління народним господарством, а з іншого - створювати ринкове сере¬довище.
ВИДИ ПІДПРИЄМСТВ ЗА РОЗМІРОМ
Розрізняють підприємства малі, середні та великі.
Малими вважають підприємства з певною кількістю працюю¬чих. Так, у США до цієї категорії належать підприємства, на яких зайнято до 500, у Японії - до 300 чол. Українським законодавством до малих підприємств віднесено підприємства з кількістю зайнятих 15-200 чол. залежно від галузі або виду діяльності.
Малі підприємства засновуються на будь-якій формі власності та здійснюють діяльність у виробничій, комерційній, фінансовій, страховій та інших сферах. Сутність і значення малих підприємств у ринковій економіці схематично подано на рис. 3.