Фірма в умовах досконалої конкуренції

3)

Дохід підприємства утворюється передусім від реалізації виробленого прибутку, тобто це грошова виручка від реалізації товарних фондів. Розрізняють такі види доходів фірми: звичайний, капітальний, дивідендний.

Звичайний дохід фірми формується за рахунок грошових надходжень від основної діяльності.

Капітальний дохід - це дохід фірми від перепродажу виробничих фондів, землі, майна та фінансових активів.

Дивідендний дохід - це дохід від акцій інших фірм, яким володіє фірма. Основним видом доходу фірми є звичайний дохід.

Валовий дохід - уся сума доходу фірми. Чистий дохід - це валовий дохід, без суми повних витрат, тобто це прибуток фірми.

Для характеристики доходу фірми важливим є показники середнього і граничного доходу, пов'язані із сукупним доходом.

Сукупний дохід, який одержує фірма, дорівнює ціні продукту (Р), помноженій на кількість реалізованого товару (Q):

R = P • Q.

Сукупний дохід інколи позначається через R (Q), щоб показати, що його розмір залежить від обсягу випуску продукту (Q).

Граничний дохід MR - це приріст доходу (DR) як результат приросту виробництва на одну одиницю товару (DQ):

.

Середній дохід фірми AR - це дохід в середньому на одну одиницю проданого товару:

.

Середній дохід дорівнює ринковій ціні одиниці товару.

Суть прибутку (чистого доходу) як економічної категорії проявляється у його функціях: по-перше, він є критерієм господарської діяльності підприємства; по-друге, він здійснює розподіл чистого доходу нації; по-третє, він економічно стимулює підприємство.

Основна мета будь-якого підприємства - максимізація прибутку. Вона досягається шляхом зменшення середніх, повних, і граничних витрат підприємства при зростанні обсягу виробництва, тобто при підвищенні його ефективності.

У найбільш загальному вигляді економічну ефективність діяльності підприємства можна визначати ти через норму прибутку:

Чим вища норма прибутку, тим вища ефективність виробництва.

Значення норми прибутку полягає у тому, що вона є мірою корисності вкладення капіталу, ефективності його використання. Мета підприємця - це максимізація прибутку і мінімізація витрат, тому капітал спрямовується туди, де вища норма прибутку. Остання виступає регулятором інвестицій у виробництво.У господарській практиці норма прибутку є виразником рентабельності виробництва: фірма, що має прибуток, є рентабельною, а та, у якої його нема, є нерентабельною, збитковою.

Розрізняють показники загального прибутку і чистого прибутку. Тому виділяють загальну і розрахункову рентабельність. Загальна рентабельність розраховується так:

Розрахункова рентабельність обчислюється інакше: