Інвестиційна політика України

2. Переорієнтація інвестицій у пріоритетні галузі народного гос¬подарства з метою реалізації структурної перебудови економіки. Пріоритетними галузями, в які першочергово спрямовуватимуться цен¬тралізовані інвестиції, є: технічне переозброєння і модернізація підприємств галузей АПК (харчової, м'ясно-молочної, рибної, мукомельної, комбікормової промис¬ловості), лісової і деревообробної, легкої, медичної; структурна перебудова у машинобудівному і оборонному комп¬лексі, їх конверсія у напрямі зростання виробництва товарів народного споживання, складно-побутової техніки, запасних частин для авто¬мобілів, мотоциклів, механізмів для сільського господарства і садово-го¬роднього інструменту; розвиток паливно-енергетичного комплексу України; підтримка охорони навколишнього природного середовища, спо¬рудження природоохоронних об'єктів.

Пріоритети, звичайно, уточнюватимуться у міру змін, що відбуватимуться в економіці України, але вони матимуть соціальну орієнтацію.

2. Залучення іноземних інвестицій і кредитів. Для цього передба¬чається дозволити комерційним банкам проводити усі зовнішньоеконо¬мічні операції, створити пільгові умови для інвестиційних компаній та фондів.

Державне регулювання інвестиційної політики визначається:• показниками економічного і соціального розвитку України;

• регіональними програмами розвитку народного гос¬подарства;

• державним і місцевими бюджетами, передбаченими в них обсягами державного фінансування інвестиційної діяльності.

Державне регулювання інвестиційної діяльності включає уп¬равління державними інвестиціями, а також регулювання умов такої діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками.

Управління державними інвестиціями здійснюється загальнодер¬жавними та місцевими органами державної влади.

Управління державними інвестиціями включає планування, виз¬начення умов і виконання конкретних дій щодо інвестування бюджетних і позабюджетних коштів. Основою для прийняття рішення про інвестування загальнодержавних бюджетних коштів є:

• прогнози економічного і соціального розвитку України;

• схеми розвитку і розміщення продуктивних сил;

• цільові науково-технічні і комплексні програми;

• техніко-економічні обгрунтування доцільності таких інвестицій.

Стратегія пріоритетів визначається на підставі відповідних цільових комплексних, галузевих (міжгалузевих) і територіальних про¬грам. Це робиться у зв'язку з тим, що за умов скорочення бюджетних інвестицій держава не спроможна забезпечити розвиток усіх пріоритетних напрямів.

Для пріоритетних об'єктів інвестування у соціальній сфері пере¬дбачається дві форми інвестування — у вигляді: а) бюджетних асигну¬вань; б) державного кредиту.

Усі розрахунки по інвестиціях і розподіл асигнувань за напрямами і міністерствами, відомствами здійснюють при формуванні державного плану соціально-економічного розвитку України.

Система регулювання умов інвестиційної діяльності не є стабільною і коригується залежно від економічної політики держави у кожний конкретний період, ступеня інвестиційної активності суб'єктів господарювання тощо. Для активізації або стримування інвестиційного попиту держава може використовувати традиційні, відпрацьовані світовою практикою методи:фіскальну політику,стимулювання інвестицій,втручання в ринок цінних паперів.