Статистика споживчого ринку та цін.

•ціна виробника;

•оптова;

•роздрібна;

•базисна;

•ціна купівлі-продажу;

•монопольна;

•номінальна;

•ринкова;

•рухома ціна;

•ціна попиту;

•тверда ціна.

Ціна виробника продукції – це сума виробничих, маркетингових витрат та очікуваного прибутку. За цією ціною виробник проводить поставку продукції оптовим фірмам.

Оптова ціна складається з ціни виробника та всіх виробничих і маркетингових витрат оптової фірми плюс її прибуток.

Роздрібна ціна – це оптова ціна плюс всі витрати роздрібних фірм та їх прибуток.

Базисна ціна використовується для визначення вартості (якості) продукції. Вона є вихідною для встановлення ціни фактично поставленої продукції, коли її властивості відрізняються від контракту. Базисна ціна узгоджується на переговорах між продавцем і покупцем, де враховуються також знижки і надбавки в залежності від кон’юктури ринку.

Ціни купівлі-продажу визначається умовами контракту.

Монопольна ціна встановлюється монополіями вище або нижче ціни виробника продукції (вищі ціни на збут своїх товарів і нижчі – на придбання продукції інших фірм).

Номінальна ціна – це ціна опублікована у прейскурантах і довідниках фірм, інформація бірж тощо.

Ринкова ціни – ціна купівлі-продажу на даному ринку.

Рухому ціна встановлюється договором у залежності від умов, які склалися на біржах, інфляційних процесів тощо на визначену дату.

Ціна попиту складається на ринку покупця.

Тверда ціна встановлюється у договорі купівлі-продажу і не підлягає зміні.

Ціна є одним із визначальних чинників економічного стимулювання виробництва промислової та сільськогосподарської продукції.