РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ ТА ЩО ВОНА ВИВЧАЄ

МЕТОДИ ПІЗНАННЯ ЕКОНОМІКИ

Під методом пізнання звичайно розуміють спосіб досягнен¬ня мети. Він є робочим інструментом, засобом пізнання предмета, що вивчається.

Основними методами пізнання економічної теорії є такі.

Метод наукової абстракції як метод поглибленого пізнання дійсності заснований на звільненні інформаційного матеріалу від випадкового, неістотного і виокремлення в ньому стійкого, типового. Результатами застосування методу наукової абстракції, його продуктом є теоретичні абстракції, наукові поняття, категорії, економічні закони.

Метод системного аналізу, або системний підхід. Ринкова еко¬номіка — це певна цілісність, у якій реалізується взаємозв'язок еле¬ментів, компонентів, що входять до її складу. При цьому цілісність визначається не тільки складом властивих їй елементів, а й зв'язка¬ми між ними.

Системний підхід у економічній теорії означає вивчення внутріш¬ніх структурно-функціональних, причинно-наслідкових, ієрархічних, прямих і зворотних зв'язків. Пізнання цих зв'язків дає змогу вияви¬ти складні процеси розвитку виробничих відносин, з'ясувати приро¬ду багатьох економічних процесів і явищ.

Метод аналізу і синтезу. Аналіз — це процес розумового або фактичного розкладання цілого на складові частини, а синтез — по¬єднання різних елементів, сторін предметів у єдине ціле.

Аналіз дає можливість вивчати окремі сторони об'єкта, зробити ряд наукових абстракцій, виявити певні поняття. Подальше поєднання їх призводить до вивчення більш глибокої сутності цілого.

Системний підхід неможливий без організації єдності аналізу і синтезу.

Поєднання кількісного і якісного аналізу дає теоретичне підґрунтя для визначення нового підходу до темпів і пропорцій роз¬витку господарства, постановки конкретних практичних завдань роз¬витку економіки. Він передбачає чітке виявлення якісної визначе¬ності процесу і виділення тих сторін, елементів, що можуть бути виміряні кількісно; вивчення динаміки процесу; виявлення чинників, які впливають на зв'язки елементів у цій системі.

Математичні і статистичні методи забезпечують поєднання кількісного і якісного аналізу.

Розвиток економічної теорії пов'язаний зі сходженням від абстрактного до конкретного. Цей процес є рухом від простіших форм безпосереднього буття системи до її сутності, діалектичне роз¬гортання сутності в багатоманітність форм її руху і зовнішнього ви¬яву, генетичний процес формування економічної системи.

Метод логічного та історичного підходу. Логічний метод тісно пов'язаний з історичним методом, оскільки звільняє оцінку історич¬ного розвитку від випадковостей, зигзагів, що не є властивими цьому процесові. Як правило, логічний метод дослідження прийнят¬ний для розгляду більш зрілих економічних відносин. При цьому логічний аналіз не обмежується суто абстрактним викладом. Отри¬мані висновки зіставляють з фактами, конкретною економічною дійсністю.

Метод порівнянь використовують для визначення схожості та відмінності господарських явищ. Необхідність порівняння як загаль-нонаукового методу зумовлюється тим, що в економічному житті ніщо не може бути оцінено само по собі. Будь-яке явище пізнається у порівнянні. Для того щоб пізнати невідоме, оцінити його, потрібен критерій, яким, як правило, є вже відоме, раніше пізнане.

Способи порівнянь найрізноманітніші: порівняння ознак, влас¬тивостей, статистичних величин, економічних категорій, дії еконо¬мічних законів у різних умовах тощо.

Індукція і дедукція. Індукція — це рух думки від одиничного до всезагального, від знання нижчого ступеня спільності до знання вищого її ступеня. Дедукція — рух думки від всезагального до оди¬ничного. З цих визначень бачимо, що теоретичним ґрунтом для ви¬никнення й існування індукції та дедукції є діалектичний зв'язок оди¬ничного, особливого і всезагального.