Економічний аналіз монополістичної конкуренції

Проте, на відміну від монополії, дана рівно¬вага, коли фірма отримує економічний прибуток, не може бути довгостроковою, оскільки не існує суттєвих перешкод для того, щоб у дану галузь не входили нові конкуренти, які будуть випускати подібну продукцію.

Це призводить до того, що економічний прибуток зникає (мал.Б), оскільки, по-перше, попит на продукцію окремої фірми знизиться, бо додаткова пропозиція продукції, яка є замінником для продукції окремої фірми, призводить до зменшення ємності її ринку, і, по-друге, посилення в галузі конкурентної боротьби, що ведеться в основному неціновими методам, спричинить підвищення рівня витрат (крива середніх витрат АСi здійметься вгору).

Що стосується реклами, то їй властиво двоїстий вплив на попит. Припускається її вплив як на формування потреб, так і на їхні зміни. З однієї сторони вплив реклами на збільшення попиту на продукт ув'язується з можливістю продавця збувати велику кількість свого продукту незалежно від призначуваної ціни, чим без помочі реклами, тобто граничні витрати на рекламу збільшують прибутки. Проте, з іншого боку, висловлюється нагадування про те, що прибуток від повторення реклами збільшується не нескінченно, тому що опір, що викликає зменшення прибутку увесь час посилюється в міру того, як розширюються витрати по збуту.

2. "Двічі зламана крива ціна - збут"—Е. Гутенберг.Окрема фірма має можливість здійснювати автономну цінову політику лише в рамках дуже обмеженого інтервалу (мал.В). Поза ним фірма потрапляє у ситуацію, дуже близьку до досконалої конкуренції: якщо вона встановлює ціну, вищу за p0 внаслідок цінової конкуренції вона втратить більшість своїх клієнтів; якщо знижує ціни нижче рівня p0’, то вона залучає до себе стільки споживачів, що це стає відчутним для її конкурентів. Таким чином, окрема фірма має можливість в інтервалі

p0’ < р
Підводячи висновок, можна сказати, що відповідно до поглядів Чемберліна ринок будь-якого одиничного єдиного виробника в умовах монополістичної конкуренції визначається і лімітується трьома головними чинниками: ціною продукту, особливостями свого продукту, витратами по збуту. Відмічаючи, що диференційований продукт має велику ціну (яка є слідством обмеження пропозиції), він вважає її неминучою платою за диференційоване споживання. У теорії Чемберліна монополія і конкуренція суть взаємозалежні явища, монополія є присутнім в усій системі ринкового ціноутворення. Умовами, що породжують монополію, по Чемберліну, є: патентні права, репутація фірми, не відтворюючі особливості підприємства, природна обмеженість пропозиції. За межами аналізу Чемберліна залишається монополія, що виникнула на основі високого рівня концентрації виробництв і капіталу.

1.3. Диференіяція продукту та умови входу в галузь.

Одним із головних ознак монополістичної конкуренції, на противагу чистої конкуренції, є диференціація продукту. Ринок монополістичної конкуренції з диференціацією продукції припускає, що покупець віддає перевагу товар певного виду: його залучає саме даний сорт, якість, упаковування, торгова марка, рівень обслуговування і т.інше. Диференціація продукту означає відсутність однорідності наданих споживачу благ і послуг. Це не просто розходження, наприклад, у цвіті автомобілів або тим більше їхніх марках. Навіть той самий сорт пива може, із погляду покупця, бути диференційованим: наприклад, якщо покупець звикнув купувати це пиво в магазині із симпатичною продавщицею. Таке ж пиво в іншому магазині його не цікавить.