Цикли Кондратьєва
Великою заслугою Кондратьєва явилось й те, що він вперше створив комплексну економічну схему, що відображає хвильообразні коливання економічної динаміки трьох видів: короткі цикли, середні та великі з зображенням вікового тренду (тенденції) розвитку економіки.
«Серед технічних винаходів, - писав Н.Д. Кондратьєв, - можна вказати як найголовніші: динамомашину постійного струму Грамма (1870 р.), вакуум-насос Шпренгеля (1875 р.), установку для видобутку аміаку (1875 р.), сверлільний станок (1875 р.), газовий мотор (1876 р.), електропередачу з постійним струмом (1877 р.), електричний телефон (1877 р), Томасів метод виплавки сталі (1878 р.), повітряний тормоз Вестінгауза (1879 р.), електричний локомотив Сіменса (1878 р.), електричну залізну до¬рогу (1880 р.), електричну зварку й ковку (1881-1889 рр.), електричний трамвай (1881 р.), електротрансформатори (1882 р.), бездимний порох (1884 р.), перший вдалий дирижабль Ренара та Кредса (1884 р.), бензинові дви¬гуни (1885 р.), електропідйомник (1887 р.), електропередачу змінного струму (1891 р.), електроплавку (1892 р.), бездротний телеграф (1892 р.), мотор Дизеля (1893 р.), аероплани (1895 р.) та ін.” Усі вищезазначені наукові відкриття та технічні винаходи знайшли швидке примінення в промисловості, створюючи глибокий технічний, економічний та орга¬нізаційно-структурний переворот в області виробничих сил суспільства в цілому. Все це придало відчутний імпульс темпам господарської діяльності країн не тільки Західної Європи та США, але й інших країн світу.
Помітен і той факт, що початок підвищувальної хвилі третього великого циклу співпав не тільки з новими успіхами науки та техніки, але також і з трьома крупними явищами в світовій економіці:
•різьке збільшення видобутку золота з середини 80-х рр. ХІХ ст.;
•становлення в 70-80-х рр. золотого грошового обігу в Німеччині, Швеції, Норвегії, Нідерландах, Росії, Австро-Угорщині, Японії та США;
•широке залучення в орбіту світової економіки країн молодої куль¬тури – Австралія, Чілі, Канада та ін.
За оцінками Кондратьєва, збільшення видобутку золота явилось не причи¬ной, а слідством росту підвищувальної хвилі третього великого циклу. Таким чином, у часи підвищувальної хвилі великих економічних циклів вдосконалюються усі економічні показники, створюючи новий рівень економічної рівноваги.
Це він відмічав в своїй доповіді «Великі цикли економічної кон’¬юнктури»: «Капіталистичне господарство переживає не тільки хвильооб¬разні коливальні процеси. Воно разом з тим безперервно еволюціонує, змінюється. В цьому еволюційному процесі змінюється й самий рі¬вень його рівноваги. Інакше кажучи, рівень рівноваги, до якого тягнеться система елементів капіталистичного господарства, являє собою рі¬вень пересувної рівноваги, і, відповідно, для кожного даного мо¬менту існує свій рівень рівноваги"»
За Кондратьєвим, виникнення великих, середніх та коротких циклів економічної динаміки є внутрішньою закономірністю економі¬чної динаміки, іманентно властивій економіці як системі. Причиною існування великих циклів є довгий цикл часу будівництва та дієздатності засобів виробництва довгого використання та віддачи вкладених інвестицій – фабрики, заводи, порти, канали, тоне¬лі, гідроелектростанції, залізничі дороги і т.д. Їхне будівництво та функ¬ціонування мають життєвий цикл тривалістю в 50-60 років. Саме ця обставина і породжує появу великих циклів економічної кон’юнктури. Границею цих циклів служать стики вичерпання дієздатності старих капітальних благ та початок будівництва та функціонування нових засобів виробництва, здатних діяти на принципіально новій техніко-технологічній та організаційно-струк¬турній основі, створюючи принципіально нові блага довгого використання.
3.Світове значення відкриття Кондратьєва.Відкриття Кондратьєва сприяло формуванню певного напрямку в сучасній економічній науці, початок якого покладено Д.М. Кейнсом в його книзі, що була видана в 1936 р., «Загальна теорія зайнятості, відсотку та грошей». В розділі «Замітки про економічний цикл» він повторює мислі Н.Д. Кондратьєва: «Під циклічним рухом ми розуміємо такий розвиток економічної системи, наприклад, в бік підйому, при якому сили, що його визивають, накопичуються та посилюють одне одного, але потім посту¬пово слабіють, доки у відомий момент не заміщаються силами, які діють і протилежному напрямку» и, що причина циклічності та її найстрашнішої фази – кризи «… знаходиться у певній залежності від строку служби капітального майна довгого використання та від нормальних темпів росту в даний іс¬торичний період».
Про цикли Н.Д. Кондратьєва пише відомий французський історик науки Ф. Бродель, який в книзі «Час миру» приділяє велике місце» «кон’юнктурним ритмам», або «циклам Кондратьєва», висказуючи захоплення його розрахунками та приводячи таблиці, діаграми та схеми Кондратьєва про віковий тренд й великі цикли економічної динаміки. Про цикли Кондратьєва на Заході говориться в ряді монографій, статей в журналах.