Акціонерне товариство (корпорація): види, структура, праві основи
Акція — непо¬дільна, тобто якщо одна й та сама акція належить кільком особам, то всі вони визнаються одним власником і можуть здійснювати свої права лише через одного представника. Прийняте в Україні законодавство жорстко визначає умови і розміри випуску акцій. Акціонерне товариство випускає акції в розмірі його статутного фонду або на всю вартість майна державного підприємства. Додатковий ви¬пуск акцій можливий у тому випадку, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою від номінальної. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю акціонерного това¬риства, заборонений. Засновники товариства зобов'язані викупити не менше 20 % акцій. Власники акцій мають право на одержання частини доходу від діяльності акціонерного товариства. Частина доходу, виплачувана власникові акцій, називається диві¬дендом. Дивіденди виплачуються за підсумками року у порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, за раху¬нок прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет і процентів за банківський кредит.
3. Структура акціонерного товариства.
Засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні ті фізичні особи, які купляють або розподіляють акції між собою. Той, хто акумулює більшу кількість акцій, які мають право голосу, на загальних зборах, що є вищим органом управління акціонерних товариств, обирає керівні та контролюючі органи (раду директорів, правління, ревізійну комісію тощо).
Наприклад структура акціонерного товариства Львівського концерну „Електрон”, утвореного в червні 1992р. Воно об’єднує понад 50 тис. акціонерів, велику кількість філій, дочірніх та спільних підприємств.
Схема. Структура АТ „Електрон”
4. Правові основи функціонування підприємств.
Прийняття ряду законів щодо діяль¬ності у сфері економіки створює демокра¬тичні засади побудови діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Можливість дійсної економічної свободи підкріплюється віль¬ним вибором організаційної форми, в якій здійснюватиметься під¬приємництво. Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації окремих організаційних форм підприємництва визначається відпо¬відними законодавчими актами України. Одним з найважливіших є Закон «Про підприємства в Україні».
Закон «Про підприємства в Україні» визначає види, організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, органі¬заційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності за умов переходу до ринкової економіки. Він створює рівні пра¬вові умови для діяльності підприємств незалежно від форм влас¬ності на майно та організаційної форми підприємства. Цей закон визначає основні види підприємств та можливості створення об'єднання під¬приємств, які можуть на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству УкраїниТаким чином, Закон «Про підприємства в Україні» створює правову основу виникнення і розвитку різноманітних форм господарств, можли¬востей використання ініціативи різних власників їх діяльності у будь-якій сфері, цим самим створюється можливість для форму¬вання розвиненої структури господарських форм, яка відповідає вимогам ринкової економіки. Цей закон встановлює також інші важливі умови нормального функціонування підприємства. У Законі визначаються загальні умови створення підприємства, його державна реєстрація, можливості створення відособлених підрозділів підприємства, ліцензування видів діяльності, статут підприємства. Він створює надійні основи для виникнення різноманітних, самостійних, самовідповідальних госпо¬дарських одиниць і сприяє тим самим встановленню вільних від адміністративно-господарського тиску відносин між усіма суб'єк¬тами господарювання.
Одним з перших законів, що ре¬гулює господарську діяльність став «Про підпри¬ємництво», прийнятий Верховною Радою України 7 лютого 1991 р. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Прийняття цього Закону важливе тому, що він переводить господарську ді¬яльність під правовий статус, а значить - обмежує правове свавілля різних адміністративно-бюрократичних структур, що мало місце у попередні часи.
Цей Закон визначає підприємництво як самостійну, ініціатив¬ну, систематичну, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг та зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути: громадяни України, інших держав, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом «Про власність». Тобто цей Закон дозволяє будь-якому громадянину займатись під¬приємницькою діяльністю, крім тих видів, що заборонені. Тим самим створюються умови для свободи економічних дій, що є одним з важливих елементів розвинутої ринкової економіки. Всі обмеження як для певної категорії громадян (військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, органів державної влади і управ¬ління тощо), так і видів діяльності (виготовлення і реалізації наркотичних засобів, зброї і вибухових речовин тощо) визначає лише Закон, а значить і гарантує свій захист при його дотриму¬ванні.