“ПОДІЛ ПРАЦІ”

Так у суспільстві виникає суперечність між необхідністю масо¬вого виробництва в умовах ускладнення процесу праці та обмеже¬ними можливостями існуючої системи спеціалізації праці. Як же вирішити цю суперечність? Практика показала, що він полягає у подальшому розвитку поділу праці, що веде до підвищення її продуктивності. Це і утворює процес-наслідок економічного закону поділу праці.

Формами вияву закону поділу праці є такі:

• поділ праці між галузями суспільного виробництва і окремими підприємствами;

• територіальний поділ праці (розміщення виробництва);

• поділ праці між окремими працівниками, які пов'язані з поді¬лом праці всередині підприємств.

З виникненням світових інтеграційних процесів, як уже зазнача¬лось, розвивається міжнародний поділ праці.

Кількісне вираження закону поділу праці через його багато¬гранність впливу на економічні процеси пов'язане з комплексом по¬казників: рівнем спеціалізації, ефективністю поділу праці, строком окупності капітальних вкладень на впровадження спеціалізації.

Рівень спеціалізації може бути визначений за допомогою кое¬фіцієнта рівня спеціалізації як частка профільної продукції в загаль¬ному обсязі продукції, виробленої підприємством.

Ефективність поділу праці розраховують за такою формулою:

Де П1 ,П2— продуктивність праці відповідно до і після впроваджен¬ня поділу праці.

У практиці господарювання ефективність спеціалізації обчис¬люють як термін окупності капітальних витрат Ток на спеціалізацію.

де К — обсяг капітальних вкладень на здійснення спеціалізації; Ф — вартість засобів праці, що вивільнились у результаті спеціалі¬зації та можуть бути направлені для використання в інші виробничі галузі; Еу — умовна річна економія від зниження витрат підприєм¬ства (економія спожитих засобів виробництва і оплати праці).

Важливою передумовою (організаційною основою) підвищення рівня спеціалізації в промисловості є стандартизація, уніфікація і типізація.

Економічна ефективність системи стандартизації, уніфікації та типізації виявляється за рядом напрямів: встановлення раціонально¬го асортименту продукції, збільшення серійності її випуску, скоро¬чення строків проектування та витрат на нього, виготовлення засобів технологічного оснащення тощо.

СУЧАСНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

На основі відокремлення виробництва певної продукції на ряді підприємств виникли нові галузі промисловості, для яких ха¬рактерний особливий виробничий апарат.

Тепер у промисловості існують три види спеціалізації:

предметна — спеціалізація підприємства на виготовленні одно¬рідної закінченої продукції;

подетальна — виробництво окремих частин і деталей головного продукту;

технологічна (стадійна) — відокремлення окремих стадій єди¬ного технологічного циклу (рис. 15).