Українська фондова біржа – шлях економічного розвитку

•Провідна структура приватизаційних процесів. В 1993 році виступила піонером грошової приватизації із застосуванням біржового механізму ціноутворення

•Член Координаційної ради з питань функціонування ринку цінних паперів при Президентові України

•Член Консультаційно-експертної ради при Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку

•Член Виконавчого комітету Федерації Євро-Азіатських фондових бірж

•Член Робочої групи з фондового ринку в Організації по економічній співпраці та розвитку (OECD)

•Член Ліги меценатів Українського товариства "Інтелект нації"

•Офіційне друковане видання - Інформаційний випуск "Гермес" в газеті "Ділова Україна"

3. Головні економічні етапи становлення

та розвитку Української фондової біржі

Перші торги на УБФ відбулися 6 лютого 1992 р. У даний час, крім основної біржі, функціонують 25 її філій по всій Україні. 13 грудня 1993 р. відбулися перші електронні торги.

Практика функціонування фондового ринку показує, що ринок недержавних цінних паперів розвивається більш високими темпами. На 1 липня 1993 р. в Україні були зареєстровані 218 недержавних емітентів, якими було випущено цінних паперів на загальну суму 41,1 млрд. крб. Більшість цих цінних паперів - акції. Їх випущено на суму 40,9 млрд. крб., а облігацій - тільки на 2,2 млрд. крб. У теж час видна тенденція росту обсягів угод по реалізації кредитних ресурсів у порівнянні з продажем акцій і інших цінних паперів. На біржі провадяться і такі операції, як реалізація експортних квот, валютні торги і т.д. Це говорить про те, що біржа знаходиться на “голодному пайку” (у країні не створений ринок цінних паперів на первинному рівні), немає товару фондової біржі - цінних паперів, а жити усім, хто там працює, потрібно.

2000 рік став ще одним роком зміцнення Української фондової біржі як невід"ємної частини інфраструктури фондового ринку України. Протягом 2000 року - року дев"ятої річниці заснування Української фондової біржі, правління УФБ ставило за мету реалізацію основних напрямів діяльності біржі у цьому році, визначених Загальними зборами акціонерів УФБ, виконання завдань щодо подальшого розвитку біржової торгівлі, удосконалення нормативно-правової бази ринку цінних паперів України, зміцнення біржової інфраструктури та забезпечення саморегулювання діяльності її учасників.

На кінець 2000 року на УФБ зареєстровано 146 брокерських контор членів біржі, які водночас є членами саморегулівної організації УФБ (93 з них працюють в столиці, решта - в регіонах)

Протягом року до складу членів СРО УФБ війшли 31 торговець цінними паперами, виключено - 15. Структура членів СРО УФБ представлена 34 банківськими установами та 112 торговцями цінними паперами. Серед зареєстрованих на біржі брокерських контор 25 отримали дозвіл ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності зберігача цінних паперів (17 з них - банки, 8 - торговці цінними паперами). Зміцненню біржової інфраструктури в певній мірі сприяє діяльність філій УФБ, 5 з яких протягом 2000 року активно працювали у реалізації приватизаційних завдань.Торгівельна діяльність УФБ у 2000 році в значній мірі віддзеркалювала хід виконання ФДМУ завдання щодо залучення грошових коштів від приватизації до Державного бюджету України. Динаміка угод з купівлі-продажу цінних паперів, укладених на УФБ протягом 2000 року, свідчить, що найбільший обсяг торгівлі спостерігався у березні та листопаді (66,1 млн. грн. та 88,0 млн. грн. відповідно), найменший - у січні (3,9 млн. грн.). Збільшення обсягів торгівлі у березні пояснюється надходженням на ринок приватизації акцій інвестиційно привабливих підприємств, зокрема, акцій енергетичних компаній ДАЕК "Крименерго" (1,812% від статутного фонду), ДАЕК "Одесаобленерго" (7,069% від статутного фонду), ДАЕК "Чернігівобленерго" (8,63% від статутного фонду), металургійної галузі - ВАТ "Дніпроспецсталь" (15% від статутного фонду) та нафтопереробної галузі - ВАТ "Одеський нафтопереробний завод" (25% від статутного фонду). Максимальний показник обсягу торгівлі у листопаді обумовлений реалізацією ФДМУ 10-відсоткового пакету акцій ВАТ "Миколаївський глиноземний завод", який є одним з найбільших підприємств кольорової металургії в Європі (виробляє 1 млн. тон глинозему на рік).