Принципи і методи пізнання економічного життя суспільства

Сучасний економіст мусить володіти математичним апаратом, але щоб бути економістом, а не математиком, він повинен глибоко розуміти суть економічних процесів. Єдність кількісних і якісних характеристик предмета відбивається в категорії міри, яка становить найважливі¬ший вузловий пункт пізнання. Порушення міри відразу перетворює істину на помилку. Існує формула, яка вира¬жає кількість грошей, необхідних для обігу, і якщо папе¬рові гроші випускаються в тій кількості, що випливає з формули, то вони будуть функціонувати як реальні, повно¬цінні гроші, але якщо таку міру порушити, то паперові гроші знеціняться, вони частково або повністю втратять якість грошей і можуть перетворитися на папірці, які нічого не значать. Така ситуація вже неодноразово траплялася в історії.

Абстрактне відображення дійсності може бути пред¬ставлене в моделі, тобто в теоретичних положеннях, ма¬тематичних рівняннях, графіках тощо, які адекватно відбивають найсуттєвіші властивості об'єкта. Побудова моделей називається моделюванням і є важливим засо¬бом пізнання економічної дійсності.

Сходження від абстрактного до конкретного виступає як основний принцип теоретичного відтворення конкрет¬но-історичного об'єкта. Однак у процесі теоретичного сходження сама дійсність залишається незмінною, вона лише відображається. Сходження здійснюється в теорії, а не в дійсності. Але який би рівень конкретності не був би досягнутий в теорії, вона завжди залишається абстрактною щодо практики. Тому практична реалізація теорії являє собою продовження процесу сходження від абстрактного до конкретного. Сходження набуває практичного сенсу. Тут практика збагачується теорією, а теорія коригується і виправляється практикою. У результаті такий рух не є тільки теоретичним або тільки практичним, а тим й іншим водночас. У такому розумінні він є всезагальним, що з'єднує і теоретичний, і практичний рух. У єдності теоре¬тичного і практичного полягає вищий зміст сходження як всезагального методу.

Стосовно проблеми єдності економічної теорії і прак¬тики слід зазначити роль експерименту. Експеримент покликаний практично підтвердити або спростувати гіпотезу, яка є припущенням, що пояснює в той чи інший спосіб якесь явище або процес. У фізиці, хімії та інших науках експеримент застосовується дуже широко. В економіці також проводяться експерименти, які дозво¬ляють уточнити уявлення про ті чи інші процеси. Про¬те роль експерименту в економіці обмежена. Не можна, наприклад, штучно побудувати якесь суспільство, щоб перевірити — чи правильною була гіпотеза, чи ні.Таким чином, сходження включає: по-перше, практич¬ну істинність абстракції; по-друге, єдність теоретичного і практичного; по-третє, всезагальність сходження від абст¬рактного до конкретного. Всезагальність сходження від абстрактного до конкретного означає, що в такому русі поєднуються: по-перше, логічні операції, спрямовані на проникнення в об'єкт; по-друге, логічне й історичне в процесі теоретичного відтворення; по-третє, теоретич¬не і практичне в реальному русі економіки.

Структура методу теоретичного і практичного ово¬лодіння економікою узагальнено і спрощено, схематич¬но може бути наведена в такий спосіб

1.Оперування

1 ) аналіз і синтез;

2) порівняння, абстрагування та узагальнення;

3) індукція і дедукція.

2. Відтворення

1) загальне — особливе — одиничне та одиничне — особливе — загальне;

2) тотожність — відмінність — протиріччя;

3) єдність історичного і логічного.

3. Сходження

1) практично істинна абстракція;