Інфляція

У свою чергу, можна навести чимало прикладів, коли зростання цін не є проявом чи причиною інфляції. Серед причин неінфляційного зростання цін — підвищення якості товарів через впровад¬ження досягнень науково-технічного прогресу; монополізація рин¬ку; циклічні та сезонні коливання; державне регулювання економі¬ки; введення нових ставок чи видів податку; стихійні лиха тощо.

Інфляційне зростання цін зумовлено надлишковою кількістю грошей в обігу.

Отже, інфляція — надзвичайно складне, багатофакторне соціаль¬но-економічне явище. Серед чинників його розвитку — внутрішні та зовнішні, економічні та неекономічні, монетарні та немонетарні.

Інфляцію не можна пов'язувати чи ототожнювати з од¬ним фактором чи конкретною причиною, вона відбиває всі недуги економіки.

В умовах природного рівня інфляції, тобто її інерційності, керо¬ваності, контрольованості, передбачуваності, деякі економісти вка¬зують на її позитивне значення. Помірна інфляція стимулює кон¬куренцію, збалансовує попит і пропозицію, грошово-фінансові та матеріально-технічні ресурси, зумовлює прискорення науково-тех¬нічного переозброєння виробництва.

Більшість вчених вказують на умовну позитивність інфляції при¬родного рівня або взагалі заперечують цей позитивний ефект внас¬лідок його короткочасності.

Перехід же інфляційного процесу за природні межі має руй¬нівні наслідки, породжує гострі соціально-економічні проблеми. Серед основних негативних проявів інфляції слід зазначити:

переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що призводить до їх знецінення;

підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національної грошової оди¬ниці;

загальне тривале нерівномірне зниження реальних доходів усіх верств населення, особливо осіб з відносно фіксованими номіналь¬ними доходами;

знецінення грошових заощаджень населення;

диференціація населення, перерозподіл національного доходу і національного багатства за рахунок переважної кількості населення;

диспропорційність суспільного відтворення, хаотичність вироб¬ництва, затримка реалізації товарів внаслідок скорочення плато¬спроможного населення;

підрив грошової, фінансово-кредитної, податкової систем;

стимулювання спекуляції, економічної злочинності, посилення тіньової економіки; ^

дезорганізація господарських зв'язків, відродження натурально¬го обміну;

затримка інвестиційного процесу, стримування процесу нагро¬мадження;

неухильне підвищення курсів іноземних валют, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни;

спотворення економічної інформації, показників, особливо за умов прихованої інфляції;

соціально-політичне напруження в суспільстві.

У зв'язку з цим зростає значення активної дефляційної політики.