“Різновиди ринкових цін”
5,5% - на товари і послуги першої необхідності;
18,6% - на всі товари і
28% - на предмети розкоші, алкоголь, тютюн.
За згодою в рамках ЄС надалі залишаться тільки дві ставки - нормальна і знижена. Крім того, від сплати ПДВ звільняються дрібні підприємства, деякі види благодійної діяльності, пільги по ПДВ мають підприємства, що випускають продукцію соціального характеру й інвестують науку.
Крім економічного регулювання цін широко застосовується система адміністративних (законодавчих) мір. Порушники піддаються судовому покаранню у виді чи штрафу тюремного ув'язнення. Наприклад, у США законодавчо заборонені цінові угоди між виробниками, оптовою і роздрібною торгівлею, контролювання виробниками й оптовиками роздрібних цін на свої товари. В Австрії міністр економіки встановлює або верхню межу цін соціально значимих товарів і послуг, або «ножиці» цін. Контроль здійснюють місцеві органи самоврядування і «соціальні партнери» (профспілки й ін.). В Франції широко застосовуються зобов'язання між фінансовою адміністрацією і конфедераціями підприємств, що визначають граничні чи рівні індекси цін на деякі товари, поліпшення якості як умова росту цін на нову продукцію і т.д. Для посилення контролю держава субсидіює асоціації споживачів. Контроль посилюється при загостренні інфляції (наприклад, у 1980-1981 р., коли інфляція досягала 10 %).
Інфляція - підвищення загального рівня цін і знецінення грошей, викликане порушенням рівноваги між грошовою масою і товарним покриттям.
Диспропорцію викликає ряд взаємозалежних причин:- інфляційний попит (у Росії це випуск не забезпечених товарами грошей, що покривають дефіцит державного бюджету; непродуктивні витрати держави; зростання грошових доходів населення, що випереджає збільшення виробництва й утворюючий дефіцит товарів. У світі, наприклад, бойкот країн-членів ОПЕК на продаж нафти, що викликав ріст цін на нафту, ріст зарплати під тиском профспілок і ін.);
- ріст рівня витрат (наприклад, ріст цін на сировину, переорієнтація продукції в зв'язку із суспільними катаклізмами).
Ріст заробітної плати і цін підштовхують один одного, і помірна інфляція при відповідній політиці держави трансформується в гіперінфляцію: руйнуються нормальні економічні відносини, виробники і споживачі рятуються від грошей, вкладаючи їх у непродуктивні цінності, переходять на бартерні розрахунки, звертається виробництво і накопичуються товари в розрахунку на їхнє подорожчання, росте спекулятивна діяльність, знецінюються нагромадження цілого покоління людей. Страждають від інфляції громадяни з фіксованими доходами, вкладники-кредитори і підприємці. Виграють фірми, що мають можливість легко збільшити і зарплату, наприклад торговці коштовностями, вартість яких під час інфляції росте швидше, ніж вартість життя.
Діючі в економіці ціни взаємозалежні й утворять систему, що знаходиться в постійній динаміці під впливом безлічі факторів. Ця система складається з окремих взаємозалежних взаємодіючих блоків цін, таких як оптові ціни, тарифи транспорту і зв'язку й ін.
Блоки цін, у свою чергу, складаються з більш дрібних чи блоків подблоков. Так, блок оптових цін поділяється на дві подблока — оптові ціни підприємства й оптові (відпускні) ціни промисловості. Блок тарифів транспорту і зв'язку складається з декількох подблоков: тарифи залізничного транспорту, тарифи морського транспорту, тарифи автотранспорту і т.д. Усі блоки взаємозалежні між собою.
Взаємозв'язок і взаємозалежність цін, що входять у єдину систему, визначається двома найважливішими умовами: по-перше, усі ціни формуються на єдиній методологічній основі — на законах вартості, пропозиції та попиту; по-друге, усі підприємства, виробництва і галузі, господарська діяльність яких обслуговується цінами, взаємозалежні.
Взаємозв'язок і взаємозалежність цін у єдиній системі не виключає самостійного руху окремих блоків цін і цін на конкретні товари усередині цих блоків.
Необхідно відзначити тісний зв'язок між системою цін і економічним середовищем, що включає в себе товарне виробництво, різні форми власності, конкуренцію і т.д., тобто складові частини ринкової економіки.