Міський бюджет: пріоритети та механізми
Витрати бюджету, будучи компонентом загальної фінансової категорії - бюджету - являють собою витрати, виникаючі в зв'язку з виконанням державою своїх функцій. Ці витрати виражають економічні відносини, на основі яких відбувається процес використання коштів централізованого фонду грошових коштів держави у різних напрямах. Місцевий бюджет, включаючи бюджет на рівні провінцій, повинні були бути збалансованими і не мати дефіциту. Правда протягом останніх років з'явилися виключення з правила, тобто допускався дефіцит центрального бюджету при одночасній збалансування місцевих бюджетів. Досвід різних країн відносно цієї проблеми різний. Наприклад, в Китаї провінції повинні мати збалансовані бюджети, однак за останні роки була помічена тенденція по накопиченню прострочених платежів, що, як відомо, означає наявність бюджетного дефіциту.Закон про бюджетну систему України вирішує проблему місцевих бюджетів. Органи місцевої влади самостійно розробляють, затверджують і виконують свої бюджети. Статті 13, 14, 15 закону «Про бюджетну систему України» регламентують складання і виконання місцевих бюджетів, а ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 м. регламентує повноваження органів місцевого самоврядування в бюджетній сфері.
Дохідна та видаткова частини місцевих бюджетів визначаються в ос¬новному затверджуваними парламентом нормами. Це означає, що дер¬жавні органи створюють систему місцевих бюджетів, основною умовою існування якої має бути гармонія між доходною та видатковою сторонами місцевих бюджетів, тобто рівновага. Передача обов'язків і відповідаль¬ності місцевим органам влади має супроводжуватися забезпеченням цих органів відповідними фінансовими ресурсами. З правової точки зору про відповідність між зв'язками та фінансовими ресурсами можна говорити тоді, коли обов'язки супроводжуються правами та компетенціями на ви¬користання джерел доходів. Ці компетенції можуть визначатися по-різно¬му - від прав на використання ресурсів до нормативних компетенцій, тобто прав щодо встановлення податків. Місцеві органи влади повинні мати юридичне закріплені джерела доходів, достатні для покриття обо¬в'язкових видатків. Це, звичайно, не означає, що місцеві органи влади можуть мати можливість виконувати тільки обов’язкові функції. Може бути ситуація, за якої місцеві органи влади мають на своїх рахунках необхідні фінансові кошти, але не мають відповідних прав щодо їх викорис¬тання. Існує небезпека, що чіткий розподіл обов'язків і ресурсів змен¬шить самостійність місцевих органів влади. Однак така небезпека не оз¬начає зв'язку між збалансованим бюджетом та недостатньою самостійністю. Збалансована система доходів і видатків має забезпечувати відповід¬ний рівень самостійності місцевих органів влади як у видатковій, так і в доходній частині.
При цьому передбачається, що для фінансування принципів загально районного або загально обласного масштабу частина грошей місцевих органів влади за спільною згодою може передаватися до районних або обласних бюджетів. У той же час до місцевих бюджетів з бюджетів більш високих рівнів можуть передаватися кошти у вигляді субвенцій, субсидій, дотацій. Можливість маневрувати коштами дає можливість місцевим органам влади концентрувати їх на розв'язанні важливих господарських регіональних і соціальних проблем. Крім того, самостійно призначати норми і об'єми витрат на зміст житлово-комунального господарства, установ охорони здоров'я, народного утворення, соціального забезпечення, культури і спорту, органів охорони навколишнього середовища, надавати додаткові пільги і допомогу окремим верствам населення. Місцеві органи зупиняють розміри витрат на утримання управлінського апарату, створюють резервні фонди за рахунок власних прибутків і частин перевищення прибутків над витратами бюджетів нижчих рівнів, які можуть передаватися на договірних і компенсаційних початках обласним органам влади для фінансового збалансування бюджетів регіону.
Таким чином, відповідно до законодавства України реформа бюджетної системи з розрахунком ринкової специфіки базується на основі принципів:
а) закріплення за кожною ланкою бюджетної системи певних джерел прибутків;
б) встановлення диференційованих податків на прибуток в залежності від виду діяльності, і рівноправних податків на всі форми власності, впорядкованості і залежності в рамках кожного виду діяльності;
в) забезпечення самостійності кожного осередку бюджетної системи в формуванні і використанні закріплених прибуткових джерел.
Аналіз міського бюджету за 1999 рік
За 1999 рік згідно оперативних даних в бюджет міста надійшло доходів в сумі 155,5 млн.грн., що складає 77,1 відсотка до річних призначень, з них за рахунок вексельного обігу – 13,3 млрд.грн.
Видатки з міського та районних бюджетів м. Львова за 1999 рік згідно оперативних даних проведені в сумі 210,8 млн.грн. з врахуванням коштів переданих з міського бюджету.