Кейнсіанська теорія, як вихідна база розвитку макроекномічної динаміки

Сам Кейнс під час самої економічної кризи 30-х років думав подолати безробіття за допомогою інфляції. Популярність даної тези зросла в 40-50-х роках, коли низька форма інфляції розглядалась як майже безболісна ціна за майже повну зайнятість. Незначне надлишкове безробіття того періоду інтерпретувалось як результат економічної політики, що грунтувалась на Кейнсіанських уявленнях.

Дана залежність відображається так званою кривою Філіпса. Пояснення зв”язку між рівнем інфляції полягає у тому, що високе безробіття змушує найманих праціників згоджуватись на нижчу заробітну плату, що уповільнює зростання цін. Але коли рівень безробіття низький, то їм легше мимагати таке зростання заробітної плати, яке випереджує підвищення продуктивності праці. Наслідком цього є зростання цін.Отже, низький рівень безробіття породжує тенденцію до більш високого рівня інфляції, і навпаки високе безробіття супроводжується низькою інфляцією. Проте з позиції сучасної науки цей зв”язок виявився не таким безсумнівним, що й виявило кризу кейнсіанського регулювання в кінці70-х років.

Обсяг зайнятості в кейнсіанській системі фігурує як величина, залежна від трьох факторів – сукупного попиту, інфляції і норми прибутку. Про значення зайнятості в моделі Кейнса говорить то, що остання є її центральною ланкою. Зайнятість розгядається ним як функція зміни ефективного поиту : N=F(Dw), де N- обсяг зайнятості, Dw – ефективний попит. Найвищий ефективний попит можливий лише за умови повної зайнятості трудових ресурсів. Принцип повної зайнятості – центральна теза економічної теорії Кейнса. За умов повної зайнятості буде найбільший сукупний попит, ЧНП, найвищі значення граничнї схильност до споживання і мультиплікатора.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ

Кейнсіанська школа вважає, що економіка розвивається не так просто, як це вважали прихильники класичної школи, а заробітня плата, ціни, процентні ставки не настільки гнучкими інструментами, які були б здатні врівноважити попит і пропозицію на макроекономічному рівні. Зарплата на основі офіційного законодавства і договірної системи може не знизитися, а безробіття може зростати. В період депресії падіння сукупного попиту приведе до падіння обсягів виробництва і скорочення попиту на працю.

Згідно з кейнсіанською теорією при державному невтручанні повна зайнятість скоріше випадковість, ніж закономірність. Капіталізм не є саморегулюючою системою, що спроможна до нескінченного процвітання. Причини безробіття та інфляції криються в значній мірі у відсутності синхронності при прийнятті економічних рішень, а особливо по заощадженнях та інвесиціях.

Кейнсіанці заперечують механізм, на якому базується класична теорія, тобто, автомат регулювання ставки процента і співвідношення цін та заробітньої плати. Вони стверджують, що суб”єкти заощаджень та інвестори представляють собою різні групи, які розробляють свої плани заощаджень та інвестицій на різних основах. Відповідно до кейнсіанської теорії кількість вироблених товарів та послуг та рівень зайнятості знаходяться в прямій залежності від сукупних витрат.

Відводячи вирішальну роль сукупному попитові, а отже, і сукупним витратам, в моделі розрізняють заплановані і фактичні витрати. Модель, у якій поєднано заплановані витрати та фактичні витрати, функції споживання та інвестицій, графічно має вигляд “кейнсіанського хреста”

Рівновага товарного ринку змінюється під впливом зміни обсягів податків та державних витрат. Залежність між змінюваними податками та загальним випуском, між державними витратами та загальним випуском визначається мультиплікаторами.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Комісарук М.П. Макроекономіка. Курс лекцій,- Коломия,99

2.Григорчук Т.В. Основи економічної теорії.- Коломия,98

3.Базилевич. Макроекономіка .Опорний конспект лекцій.-

4.Ковальчук В.М. Макроекономіка. Теоретичний аспект,- Тернопіль,96.