Управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

Вступ

Охорона навколишнього природного середовища і раціо¬нальне використання природних ресурсів, забезпечення еко¬логічної безпеки суспільства і збереження природного сере¬довища життєдіяльності населення є головними умовами стійкого економічного та соціального розвитку України. З цією метою держава самостійно здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження живої і не¬живої природи. Така політика спрямована на забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи, раціонального використання, ефективної охорони і вчасного відтворення природних об'єктів. Закріплення цих вимог в екологічному законодавстві визначає правові, економічні та соціальні осно¬ви організації і здійснення охорони навколишнього природ¬ного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього по¬колінь.

Основним джерелом екологічного законодавства і права є Конституція України. У ст. 16 Конституції передбачається, що забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологіч¬ної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обо¬в'язком держави. А ч. 1 ст. 50 Основного Закону країни закріплює положення про те, що кожний громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище та відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди. Ці основні вимоги Конституції є головними складовими для подальшого розвитку і належного функціонування норма¬тивно-правової бази екологічного законодавства.

І Екологічне законодавство України

Екологічне законодавство України складається із За¬конів України "Про охорону навколишнього природного се¬редовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про при¬родно-заповідний фонд України", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про екологічну експертизу" та інших за¬конодавчих актів. До екологічного законодавства належать також Закон "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ка¬тастрофи", Закон "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по¬станова Верховної Ради України "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" та інші спеціальні законодавчі акти, присвячені зниженню впливу цієї планетарної катастрофи на життя і здоров'я населення країни та світового співтовариства.

Основні прин¬ципи охорони навколишнього природного середовища

Екологічним законодавством визначено й основні прин¬ципи охорони навколишнього природного середовища. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки й обов'язковість дотримання екологічних стандартів; гаранту¬вання екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я людей; випереджаючий характер заходів з охорони навколишнього природного середовища; науково обгрунтоване узгодження економічних, екологічних та со¬ціальних інтересів суспільства; використання природних ре¬сурсів з урахуванням ступеня антропогенних змін території проживання населення; прогнозування стану навколишньо¬го середовища й обов'язковість екологічної експертизи; де¬мократизм при ухваленні рішень, що впливають на стан на¬вколишнього природного середовища і формування в насе¬лення екологічного світогляду; стягування плати за забруд¬нення навколишнього середовища і погіршення якості при¬родних ресурсів; компенсація збитків, заподіяних порушен¬ням екологічного законодавства та деякі інші принципові вимоги. Принципи охорони навколишнього природного середовища як основні засади правового регулювання взаємодії суспільства з природою істотно впливають на визначення екологічної правосуб'єктності державних органів і громадян країни.

ІІ Управління в галузі охорони навколишнього природ¬ного середовища

Управління в галузі охорони навколишнього природ¬ного середовища здійснюється державними органами вико¬навчої влади загальної і спеціальної компетенції. Загальні функції управління в галузі охорони навколишнього при¬родного середовища здійснює Кабінет Міністрів України, який забезпечує розробку загальнодержавних і регіональних еко¬логічних програм, регламентує порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурса¬ми, ухвалює рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, припиняє або забороняє діяль¬ність підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними вимог екологічного законодавства і виконує інші управлінські функції в галузі охорони навколишнього середовища.Спеціальним державним органом управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природ¬них ресурсів за чинним законодавством є Міністерство охо¬рони навколишнього природного середовища і ядерної без¬пеки, його місцеві органи екобезпеки та інші соціальне упов¬новажені державні органи. До компетенції цього міністер¬ства та його місцевих органів належать: здійснення держав¬ного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів і нелісної рослинності, тваринного світу, морського середови¬ща, континентального шельфу та виняткової морської еко¬номічної зони, дотримання норм екологічної безпеки, здій¬снення державної екологічної експертизи, організація і ве¬дення моніторингу природного середовища, керівництво за¬повідною справою в країні, складання протоколів і розгляд справ про адміністративні правопорушення, а також звер¬нення з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподія¬них внаслідок порушення законодавства про охорону навко¬лишнього середовища тощо.