Гірські виробки

Гірські виробки

Вступ

Становлення незалежної Української Держави, її економічний та соціальний розвиток залежать, в першу чергу, від розумного використання своїх природних багатств. Досвід розвинутих країн показує, що досягнути прогресу матеріального виробництва і високого рівня добробуту в нашій державі можливо лише завдяки стратегічно виваженому входженню її у світову економіку при ощадливому використанні своїх природних ресурсів. Україна є однією із найбагатших країн Європи на мінеральну сировину.

Потужні поклади залізної руди, руд кольорових та рідкісних металів, а також сірки, марганцю, фосфору, коксуючи марок кам'яного вугілля, та інших є сировинною базою для розвитку таких стратегічних галузей матеріального виробництва, як металургія, машинобудування, приладобудування, хімічна промисловість, виробництво мінеральних та органічних добрив та цілого ряду супутніх до згаданих галузей виробництва. Недостатнє розуміння широкими колами фахівців значимості для держави мінерально-сировинних ресурсів та особливостей їх видобування, призводить до того, що Україна продовжує бути лиш постачальником сировини для інших країн. Хоча в Україні, як і в індустріально розвинутих країнах, гірничо-видобувна галузь нині складає до 35% основних виробничих фондів, вона внаслідок цього продовжує залишатись економічно нерозвиненою країною. Глобального значення при цьому набуває також проблема впливу видобування корисних копалин із надр землі на забруднення навколишнє природне середовище.

Отже, певний обсяг знань про корисні копалини, їх видобування потрібен кожному фахівцю, чия діяльність пов'язана із землею та економічним використанням природних ресурсів. Введення у навчальні плани цих спеціальностей дисципліни “Розробка родовищ корисних копалин” дасть можливість майбутнім фахівцях більш мудро і ощадливо відноситися у своїй діяльності до одного із найважливіших видів природних багатств - земних надр.

Гірські виробки та їх класифікація.

Гірські виробки (вибірки) - це порожнини в земній корі, які утворюються внаслідок ведення гірських робіт. Гірську виробку обмежують поверхні: верхня - покрівля виробки, нижня - підошва виробки, бокові - боки виробки. Поверхня виробки, яка в процесі ведення гірських робіт пересувається в товщі порід, називається вибоєм. Вибій у пустих порадах називається прохідницьким, а в корисній копалині - очисним. Частина простору виробки, яка прилягає до вибою, називається при вибійним простором.

Складність процесів видобування із надр корисних копалин зумовлює необхідність проходження в земній корі виробок різноманітного характеру і властивостей. Для вирішення питань проектування, економічних та інших оцінок, будівництва, експлуатації та ремонту гірських виробок, а їх класифікують за різними ознаками.

Елементи залягання пласта:

Qн - оконтурена для розробки підприємством площа пласта;

Qn - проекція площини Qн на площину паралельну до горизонту;

SN і SnNн - лінії перетину вертикальною площиною, проведеною по меридіану.

Землі відповідно площин Qн і Qn і АВn і Авн - лінія найбільшого нахилу пласта до горизонту та її проекція на горизонтальну площину. Qн і а - кут падіння; Cn Dn - лінія простягання родовища, або лінія перетину довільного горизонтаорльного площинного родовища Qn; Cн Dн - проекція лінії простягання на горизонтальну площину Qн; Vn - азимут.

Основним із таких ознак є:

а) розташування щодо денної земної поверхні;