Екологічна проблема як наслідок економічної діяльності
Водночас розвиток хімізації в сільському господарстві привів, до переходу наприкінці 70-х років до безорної технології використання гербіцидів нового типу. При цьому добрив вноситься 2 кг на 1 га проти традиційних 300-500 кг. Сівба відбувається спеціальними сівалками на грунт, вкритий товстим шаром мульчі з бур'янів і від¬ходів минулого врожаю, утвореним після обробки гер¬біцидами. В США понад 4 млн га полів (соєвих бобів, соняшника, бавовника, пшениці і кукурудзи) обробляєть¬ся новими гербіцидами. Очікується, що до 2000) p. понад 50% полів США будуть оброблятися із застосуванням безорної технології, - там, де від водної та вітрової ерозії в 1982 p. було втрачено 6 млрд т верхнього шару грунту. Крім того, безорна технологія є енергозбері¬гаючою.
Зворотна сторона нової технології - її надзвичайна токсичність, що вимагає дотримання певних засобів без¬пеки. Крім того, гербіциди нового типу, опріч бур'янів, знищують деякі овочеві культури - шпинат, салат, тур¬непс, а при розпиленні з літака їх вітром часом відносить кілометрів на 15 вбік.
Масове використання техноресурсів при різкому ско¬роченні генетичної різноманітності культур та тварин і погіршення багатьох біологічних властивостей рослин (стійкості до хвороб, шкідників, ефективності фотосинтезу тощо) призвело до збитків у виробництві.
Наслідком розвитку прикладної науки як напряму науково-технічного прогресу було створення штучних кормів - білково-вітамінних концентратів (БВК), білко¬во-вітамінних добавок (БВД), білково-вітамінно-міне-ральних добавок (БВМД) тощо. На захист БВК було висунуто дуже багато аргументів, які насамперед грун¬туються на дефіциті білка в природних кормах, з одного боку, і високій економічній ефективності їх застосуван¬ня - з другого. Однак, згідно з нормативами, в БВК до¬пускається значний вміст - до 22 г на 1 кг сухої маси- залишкових вуглеводів, а також солей важких металів: кадмію, свинцю та миш'яку - дуже сильних канцерогенів. Офіційно Україна відмовилась використовувати БВК у птахівництві, однак внаслідок невирішення проблеми по¬повнення дефіциту білка за рахунок природних кормів це не зовсім вдалося; здійснити, не кажучи вже про інші галузі тваринництва. Як виявляється, комбікорми з БВК знижують у тварин імунітет проти інфекційних захворю¬вань, погіршують їх продуктивність, підвищують падіж, зменшують міцність шкаралупи яєць птиці.Використання БВК з парафінів нафти як добавки до корму худоби заборонено в країнах ЄС (директива Ради ЄС № 82/471 від 21 липня 1982 p.). Одночасно рішенням КЕС № 35/382 від 10 липня 1985 p. при виробництві біл¬кових продуктів, у тому числі і БВК, заборонено застосу¬вання дріжджових; препаратів на основі парафінів нафти. В документі підкреслюється, що деякі види таких препа¬ратів можуть викликати алергічну реакцію, що кваліфіку¬ється як' ризик для здоров'я людини.
Випробування штучних БВК, які провадились 15 років тому у Швеції, позитивних результатів не дали. По-перше, через їх високу собівартість. По-друге, через відсутність чистоти продукту, зокрема наявність у БВК структур, що провокують розвиток канцерогенних властивостей. Тобто західні підприємці вважають себе не настільки багатими і не настільки здоровими, щоб виробляти корми з нафти навіть у малих кількостях.
Наведені приклади свідчать про прямий вплив науково-. технічного прогресу як форми діяльності людини на при¬роду.
Не менше впливають на природу збільшення населення і процеси урбанізації. Чисельність міського населення Ук¬раїни за 1972-1992 pp. зросла більш ніж на 2 млн чол. Згідно з прогнозами 00Н, загальна кількість жителів міст на Землі зросте до 2000 p. порівняно з 1975 p. на 1 млрд. Вже до 1995 p. більшість населення індустріальне розвинутих країн житиме в містах з населенням 1 млн чол.
Відходи середнього міста становлять ЗО тис. т вуглекис¬лого газу, 450 т окису вуглецю і 150 т пилу, майже 500 тис. т стічних вод і десятки тисяч тонн твердих відходів.
До своєрідних забруднювачів навколишнього середови¬ща в містах можна віднести ще один наслідок НТП.- шум. Допустима санітарна норма шуму - 80 дБ, фізіологічний больовий поріг сприйняття шуму людиною - 140 дБ. Шум може бути причиною багатьох серцево-судинних захворю¬вань, гіпертонії, виразок, стресів. Рівень шуму в міській кімнаті сягає 4 дБ, вулиці' зі спокійним рухом - 50 дБ, ро¬бочий фон у закладі - 70-80, метро, автобуси - 80-90, від вантажівок, поїздів - 90-100, від пневматичного мо¬лотка - 120-130 дБ. Шумова ситуація в світі має тенденцію до погіршен¬ня. У великих містах зростає кількість нер¬вових захворювань. Усе це має і зворотний вплив на про¬цеси урбанізації в розвинутих країнах - частина жителів міст, які мають відповідні матеріальні можливості, пере¬селяються у малонаселені приміські зони.
Навантаження на навколишнє середовище залежить від чисельності населення, його потреб і засобів їх задоволен¬ня. Критичними факторами є характер і об'єм потреб і їх співвідношення з ресурсами навколишнього середовища. Потреби, що перевищують біологічні, зумовлюються со¬ціально-економічними факторами і реалізуються з допо¬могою розвитку технології. Технологія може збільшити «віддачу» навколишнього середовища, але часто при цьому виникає ризик її погіршення, як, наприклад, у випадках надмірного використання в сільському господарстві хіміч¬них добрив та отрутохімікатів.