Екологія як загально біологічна та гуманітарна наука

Модель - досить спрощена екосистема.

Вербальні моделі - словесні описи процесів екосистем.

Графічні моделі (див. ст.25 рис.4 Ю.А.Злобін) - схематичні зображення компонентів системи та зв'язків між ними.

Математичні моделі - опис екологічної системи у вигляді математичних виразів.

Досвід роботи за Міжнародною біологічною програмою показує недоцільність моделювання цілих екосистем, бо вимагає великих затрат та багато часу.

Так розробка моделі низькотравних прерій у США зайняла 8 років; над нею працювали 200 вчених. Загальні витрати склали 10 млн. доларів.

Великі екосистеми, такі як біосфера, практично не моделюють за великої кількості зв'язків, що є в них.

У середині ХХ століття проводиться багато екологічних досліджень, у яких помітну роль відіграють і екологи України.

Перший екологічний центр досліджень в Україні був створений у 1930 р. при Харківському державному університеті.

Світове визнання отримали дослідження українських вчених: І.Г.Підоплічка; Ф.А.Гриня; С.М.Стопка; П.С.Погрібняка; ДВ.Воробйова. Досліджує штучні ліси України О.Л.Бельгардт (1971 р.); значення лісової підстилки - А.П.Травлєєв (1980-1985 р.).

Академік М.Г.Холодний - вивчає екологію залізобактерій.

У сучасний період в Україні широке визнання отримали екологічні роботи академіків: М.А.Голубця;

К.М.Ситника;

Ю.Р. Шеляг-Сосонка.

Головні екологічні центри України - Київ, Львів, Дніпропетровськ.

Нещодавно відкрито Інститут екології Карпат.

Екологи України зробили вагомий внесок у розробку методів оцінки рівня радіоактивного забруднення великих територій та зниження екологічних збитків від наслідків аварії на ЧАЕС.

Є.М.Кондратюк (1970-1980 рр.) розробив методи рекультивації териконів Донбасу.

В.С.Крисаченко досліджує систему “людина - природне середовище” з точки зору філософських проблем.

Особливості екологічної науки ХХ століття:

І - дані цієї науки використовувались як інструмент політичної боротьби соціальних угрупувань.

Наприклад: у 60х-80х рр. в умовах холодної війни екологічна криза та екологічні проблеми розглядались не як наслідки технічного “прогресу”, а як наслідок капіталістичного чи соціального способів господарювання.

Тобто, екологічні труднощі розглядались як результат політичної системи.