Обстеження захисних лісонасаджень в Шепарівському лісництві

- лісопаркові частини лісів зелених зон3667

- лісогосподарські частини лісів зелених зон2755

Усього лісів І групи122523

Ліси ІІ групи Усього лісів ІІ групи428677

Ліси першої групи виконують грунто-захисну і водоохоронну, оздоровчо-санітарну й естетичну функції. Вони замають третину площ держлісфонду. Ліси другої групи теж мають захисні і водорегулююче значення і діють народному господарству основну масу ділової деревини.

Використання земельних угідь під сільськогосподарське та лісівниче виробництво вимагає певної організації території, що передбачає обєднаня в одну групу земельних ділянок, однорідних по типу ґрунту, крутизні схилів, інтенсивності розвитку ерозії та ін. Заходи по попередження ерозії повинні бути на різних ділянках різними. В залежності від придатності ділянки для використання виділяють такі земельні фонди:

Привододільний включає вододільні плато і прилеглі до них верхні частини при вододільних схилів крутістю до 30. головним несприятливим фактором тут є дія шкідливих вітрів.

При сітковий фонд - це нижні частини при вододільних схилів крутістю 3-90 уздовж бровки берегів давньої гідрографічної сітки, де спостерігається водяна ерозія (злив) ґрунту.

Гідрографічний фонд становить береги та дно давньої гідрографічної сітки, крутосхили крутістю понад 90 та сучасні розливи (яри). Лісомеліоративні заходи передбачають створення того чи іншого виду захисних лісових насаджень залежно від основної захисної функції, яку вони виконуватимуть на даній території.

Ґрунтозахисна роль лісу полягає у збереженні (закріпленні) ґрунту й поліпшенні його властивостей. Показником порушення цієї функції лісів є ерозійні процеси, які часто виникають після її вирубування.

Водорегулююча роль лісу зводиться до активного корисного перерозподілу основних складових водного балансу як на території, зайнятій лісом, так і в цілому по басейну.Для захисту грунтів від ерозії та підвищення врожайності сільськогосподарських культур на території України створено понад 1 млн. га захисних лісових насаджень. Залісненню підлягають береги рік і водойми, крутосхили і яри, виробки з-під корисних копалин, інші так звані непридатні землі, де створення меліоративних лісових насаджень поліпшить екологічну ситуацію і запобігли руйнуванню земель.

Прояв лісомеліоративного дефекту лісових насаджень зумовлюється особливостями біологічного характеру, зокрема, впливом на зміну фізичних і хімічних властивостей ґрунту, мікроклімату (теплового режиму вологості приземних шарів повітря), вітрового режиму та гідрології місцевості.

Види, способи та агротехніка створення лісомеліоративних насаджень планується у відповідності з характером земельного фонду та категорій земель.

Територія ділянок, які обрано для аналізу, відносяться до привододільного фонду. Тут розміщені полезахисні лісові смуги.

2.2. Лісівничо-біологічне обґрунтування проведення лісозахисних заходів.

Важливою особливості лісових насаджень є те, що вони впливають на різні фактори навколишнього середовища. Лісові меліорації створені для боротьби з несприятливими природними явищами, запобігання чи послаблення їх дії, а також для поліпшення мікроклімату, гідрологічних і ґрунтових умов. Однією з важливих ланок у комплексі заходів з охорони навколишнього середовища є створення особливих форм та конструкцій захисних лісових насаджень. Для покращення впливу захисних лісових насаджень проектування протиерозійних заходів проводиться в господарстві комплексна, з врахуванням специфіки впливу на окремі фактори середовища.