Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля , використання природніх ресурсів та

вразливості насаджень. На кінець 1996 року загальна площа

осередків шкідників і хвороб лісу становила 396,1 тис. гектарів.

13. ЗАПОВІДНА СПРАВА. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Екстенсивне природокористування, нехтування екологічним

обгрунтуванням у процесі розвитку агропромислового комплексу,

зарегулювання стоку річок, осушення боліт, стихійний розвиток

колективного садівництва та інші невпорядковані дії призвели до

знищення майже 70 відсотків цінних природних комплексів і

ландшафтів України.

Площа природно-заповідного фонду України зростає повільними

темпами і становить на сьогодні лише 2 млн. гектарів, або 3,4

відсотка території країни, що є недостатнім гарантом для

забезпечення збереження і відтворення генофонду тварин і рослин та

різноманіття природних екосистем, насамперед на лівобережжі

лісостепової зони, Придніпров'ї та в степовій частині Криму, де

під охорону взято лише 0,2 - 0,7 відсотка територій.

Існуючі ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки

через недостатнє фінансування, слабку матеріально-технічну та

лабораторну базу нині не виконують функцій щодо збереження та

відновлення рідкісних і типових видів флори і фауни.

В умовах економічної та екологічної кризи при переході до

ринкових відносин та різних форм власності без ефективних заходів

з боку держави процес деградації генофонду флори і фауни, ценозів,

екосистем та ландшафтів стане незворотним.

14. ТВАРИННИЙ СВІТ, МИСЛИВСТВО ТА РИБНІ РЕСУРСИ