Мисливство__Полювання

там, де воно взагалі заборонене (територія населених пунктів, а також полювання з вогнепальною мисливською зброєю на відстані ближче 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей);

там, де для заняття полюванням потрібний спеціальний дозвіл (територія мисливських заказників, мисливських господарств – за відсутності дозволу).Полювання забороненими знаряддями і способами – полювання із застосуванням штучного освітлення, пристроїв для нічного полювання, включаючи прилади нічного бачення, отруйних речовин, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям, із застосуванням руйнування жител звірів, бобрових загат, гнізд птахів, загазування чи заливання нір звірів, з використанням немисливської вогнепальної зброї, пневматичної зброї, нарізних вкладишів напівавтоматичної або автоматичної зброї з магазинами більш як на два патрони, полювання на копитних тварин та ведмедя з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю і шротом, а також полювання з нарізною вогнепальною мисливською зброєю не пернату дичину та хутрових звірів (при спортивно – любительському полюванні) тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з перелічених дій, що становлять незаконне полювання, незалежно від того, чи вдалося винному добути дичину.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, прямим умислом: не виключається також злочинна недбалість – стосовно полювання в недозволених місцях.

Суб'єкт – особа, якій виповнилось 16 років (приватна або посадова). За наявності всіх підстав посадова особа має нести відповідальність за сукупністю злочинів – за ст. 161 та ст. 165 КК.

Кваліфікуючими ознаками злочину є:

•заподіяння незаконним полюванням значної шкоди;

•вчинення його особою, яка раніше була засуджена за незаконне полювання; полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено;

•полювання на території державного заповідника або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; полювання і застосування автомототранспортних засобів (ч.2 ст. 161).

При вирішенні питання про те, чи є шкода заподіяна незаконним полюванням, значною, враховується вартість, екологічна цінність, кількість добутого, пошкодженого чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу. Шкода обчислюється за спеціальними таксами. Це:

Такси для нарахування розміру стягнення за збитки, заподіяні незаконним добуванням або знищенням диких звірів і птахів ( крім видів занесених до Червоної книги України), їх жител, біологічних споруд, затверджені наказом Мінлінгоспу України та Мінекобезпеки України від 12 березня 1996 р. № 24/32.

Такса для обчислення розміру відшкодування шкоди заподіяної природним копмлексам територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок незаконного добування чи знищення тварин, пошкодження або знищення їх жител, місць перебування і розмноження, затверджна Постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. № 521; Постанова кабінету міністрів України “про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесененим до Червоної книги України” від 1 червня 19993 р. № 399.

Значною в судовій практиці прийнято вважати шкоду, заподіяну відстрілом зубра, лося, ведмедя, відловом або знищенням звірів і птахів, занесених до Червоної книги України.

Полювання на звірів і птахів, полювати на яких заборонено, - це полювання на тварин, що не значаться в нормативних актах серед тих, на яких полювання дозволене (наприклад, зубр) або воно здійснюється лише за ліцензіями. Так, полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, муфлона здійснюється за ліцензіями, які видаються Мінлісгоспом (п. 18 Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання).