Загальні і регіональні тенденції природокористування
Стратегічним напрямом природоохоронної діяльності повинні стати більш повне і комплексне використання природних ресурсів, розробка і запровадження у вироб¬ництво маловідходних і безвідходних технологічних про¬цесів, які дають змогу помітно скоротити чи повністю виключити забруднення природного середовища і забез¬печити глибшу переробку первинної сировини.
В окремих випадках використання природних ресур¬сів служить одним із способів їх охорони. Наприклад, санітарні рубки сприяють підвищенню продуктивності лісів, правильно організований промисел звірів поліпшує їх стадо.Принцип єдності охорони природи та її раціонального використання — основний принцип у взаємовідносинах суспільства з природою. При цьому саме поняття охорони природи набуває ширшого змісту. В такому аспекті охо¬рона природи є необхідною умовою використання її ре¬сурсів і служить підтриманню динамічної рівноваги між використанням природних ресурсів, з одного боку, і відтворювальними можливостями природи — з другого, що особливо важливо за високої технічної оснащеності су¬часного виробництва.
2. Органи управління в галузі природокористування та їх функції
Усі ланки народногосподарської середовищезахисної системи становлять єдине ціле і доповнюють одна одну. Водночас кожна з цих ланок наділена самостійними функціями, вирішує певне коло завдань і має свою структуру.
Відповідають за організацію державної підсистеми І контролю за станом навколишнього середовища Міністер¬ство по охороні навколишнього середовища (1991 p.), служба стандартизації, Міністерство охорони здоров'я та інші міністерства, а також місцеві обласні, міські та ра¬йонні організації відповідного профілю. В своїй діяль¬ності вони керуються в основному Законом про охорону навколишнього середовища (1991 p.).
Державна підсистема використання природних ресурсів перебуває в компетенції місцевих Рад народних депутатів, які повинні контролювати і регулювати всю природоохо¬ронну роботу міністерств і відомств. Галузевий і міжга¬лузевий характер раціонального природокористування визначається специфікою господарської діяльності струк¬турних підрозділів міністерств і відомств і залежить від ви¬робничого профілю підприємств і об'єднань. Тому обов'язки між різними ланками цієї підсистеми охорони навко¬лишнього середовища і раціонального природокористування розподіляються відповідним чином.
Так, Міністерство сільського господарства і продовольства Ук¬раїни повинно здійснювати державний контроль за дотриманням земельного законодавства і порядку користування землею; відпові¬дає за організацію охорони і раціонального використання земель, що перебувають у користуванні сільськогосподарських підпри¬ємств і організацій системи міністерств, за правильність застосу¬вання в сільському господарстві отрутохімікатів, розробку біоло¬гічних засобів боротьби з хворобами і шкідниками сільсько¬господарських культур і насаджень, організацію економного вико¬ристання води при зрошенні земель; здійснює контроль за рекуль¬тивацією земель. Воно організовує виконання комплексу проти¬ерозійних заходів, включаючи роботи по полезахисному лісорозве¬денню; здійснює контроль за проведенням заходів по боротьбі з шкідниками хворобами рослин, за дотриманням встановлених пра¬вил зберігання отрутохімікатів з тим, щоб не допустити потрап¬ляння шкідливих речовин у сільськогосподарську про¬дукцію і нагромадження їх у грунті і водоймах; за пра¬вильним веденням мисливського господарства, дотриман¬ням чинного законодавства по збереженню і збагаченню флори і фауни, у справі заповідників.
Крім того, Міністерство сільського господарства і продо¬вольства повинно систематично вивчати вплив отрутохімікатів на водні організми і визначати гранично допустимі концентрації їх у рибогосподарських водоймах; робити висновки про доцільність хі¬мічної обробки посівів, насаджень, водойм і лісів; брати участь у розробці приладів для контролю якості природних поверхневих і стічних вод.
Міністерство охорони навколишнього природного середовища (МОНПС) є центральним органом державного управління в галузі охорони природи і використання при¬родних ресурсів і відповідає за охорону природи, органі¬зацію раціонального використання і відтворення природних ресурсів у країні. Як головні завдання па МОНПС покладаються комплексне управління природоохоронною діяльністю в країні, розробка і проведення єдиної науково-технічної політики по охороні природи і раціональному використанню природних ресурсів, координація діяльності міністерств і відомств у цій галузі. З цією метою провадиться державний контроль за використанням і охороною земель, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного (в тому числі лісів) і тваринного (в тому числі рибних запасів) світу, морського середовища і природних ресурсів територіальних вод України.МОНПС готує і подає в Кабінет Міністрів пропозиції з питань охорони природи і раціонального використання природних ресурсів для включення їх у проекти державних планів економічного та соціального розвитку, здійснює контроль за виконанням відповідних завдань, передбачених державними планами. МОНПС розробляє пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму природокористування, затверджує екологічні нормативи, правила і стандарти з регулювання використання природних ресурсів і охорони природного середовища від забруднення та інших шкідливих впливів. Здійснюється державна екологічна експертиза генеральних схем розвитку і розміщення продуктивних сил країни і галузей народного господарства, контроль за дотриманням екологічних норм при розробці нових технологій, матеріалів і речовин, а також проектів на будівництво (реконструкцію) підприємств та інших об'єктів, що впливають на стан навколишнього середовища і природних ресурсів. При цьому органи управління природокористуванням повинні орієнтуватися на такий визначальний фактор поліпшення діяльності з охорони природи, як широке застосування в усіх галузях народного господарства маловідходних і безвідходних технологій.