Тенденції та перспективи розвитку екозаконодавства

Досить значними є і резерви розвитку його відповідності передовим світовим здобуткам. Останні особливо виразно репрезентовані в узагальнен¬нях Програми 00Н з навколишнього середовища (ЮНЕП), Міжнародної комісії з навколишнього середовища та розвитку (Комісії Брундтланд) та Декларації Ріо з навко¬лишнього середовища та розвитку (Декларації Ріо).

ЮНЕП нині зробила рішучий крок у напрямку те¬оретичного і практичного втілення вимог концепції стій¬кого розвитку як найоптимальнішої моделі для глобального розвитку та розвитку окремих країн регіонів. У зв'язку з цим на себе вона покладає такі функ¬ції:

•забезпечення (в межах 00Н) керівництва і надання допомоги у справі відновлення, охорони та поліпшення екологічної бази розвитку;

•спостереження, оцінка та регулярне оприлюднення показників щодо зміни стану довкілля та природних ресурсів;

•підтримка пріоритетних науково-технічних досліджень з найважливіших проблем охорони довкілля та природних ресурсів

•опрацювання критеріїв та показників якості природного середовища, а також базових принципів довготривалого використання та регулювання регулювання природних ресурсів;

•підтримка природоохоронних планів і програм, здійснюваних та фінансованих безпосередньо зацікавленими державами;

•стимулювання укладання міжнародних угод, а також підтримка і заохочення опрацювання міжнародно правових норм, конвенцій та спільних угод про охорону навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів; надання допомоги іншим міжнародним інституціям з екологічної експертизи їхніх програм та підготовці кадрів;

Якщо порівняти існуючий в Україні Закон про охо¬рону природи і засади діяльності ЮНЕП, то можна по¬мітити, що деякі з принципів останньої не відображені в законі. Так, у ньому відсутні регулятиви щодо відт¬ворення екосистем, довготривалого використання дов¬кілля, пітримки пріоритетних наукових напрямків та технологій, показники якості довкілля та багато іншого. Саме в цьому напрямку, очевидно, і слід вдосконалю¬вати чинне екологічне законодавство.

У червні 1992 р. у Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку, яка ухвалила підсумковий документ — Декларацію Ріо Головна риса цього фору¬му — найвищий рівень представництва: на конференції були присутні делегації практично всіх держав — чле¬нів 00Н, причому їх очолювали керівники країн. Укра¬їнську делегацію очолював тодішній Голова Верховної Ради України І. С. Плющ, який виступив на конференції зі спеціальною доповіддю.

Декларація Ріо містить 27 принципів, які визначають ставлення 00Н до проблем навколишнього природного середовища та розвитку. Вже перший принцип проголошує:

"Турбота про людей займає центральне місце в зусиллях щодо забезпечення сталого розвитку. Вони мають право на здорове та полодотворне життя в гармонії з природою з природою".

Декларація розгортає цю тему, наголошуючи на ме¬ханізмах досягнення закріплених екологічних прав лю¬дини. Особливий наголос, тут робиться не лише на функціях держави щодо власних громадян, а й усього міжнародного співтовариства перед цивілізацією. Важ¬ливим є те, що Декларація передбачає захист природ¬ного середовища та ресурсів .навіть для народів, що живуть в умовах гніту та несвободи. Інакше кажучи, ставлення до ресурсів країни вже перестає бути суто її внутрішньою справою, але становить предмет занепо¬коєння міжнародного співтовариства. Тут, власне, про¬ступає загальна тенденція зміни статусу 00Н, міжнародних інституцій взагалі, які пов'язані зі значною активізацією їх діяльності та рішучими діями в оборону прав і свобод людей в "гарячих" точках планети.

Для України принципи Декларації Ріо мають винят¬кове значення, оскільки відомо, що нашій державі не під силу впоратися з існуючими екологічними пробле¬мами, особливо з наслідками Чорнобильської катастро¬фи. Це проблема, яка зачіпає інтереси багатьох країн світу, має і розв'язуватися їхніми спільними скоордино¬ваними зусиллями. Поряд з тим, кожна з країн, що під¬тримали Декларацію, своєю власною мудрою природо¬охоронною політикою вносить свою частку в забезпе¬чення сталого, збалансованого розвитку людства в ці¬лому. На цій конференції: від імені нашої країни зазначалося: