Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природніх ресурсів та забезпечення екологічної безпек

недостатня ефективність існуючої системи управління охороною

та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості

нормативно-правової бази і організаційної структури управління;

відсутність автоматизованої постійно діючої системи

моніторингу екологічного стану водних басейнів акваторії Чорного

та Азовського морів, якості питної води і стічних вод у системах

водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських

об'єктів.

9. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає

вимогам раціонального природокористування. Порушено екологічно

допустиме співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь,

лісових насаджень, що негативно впливає на стійкість

агроландшафту. Розораність земель є найвищою в світі і досягла 56

відсотків території країни і 80 відсотків сільськогосподарських

угідь. Інтенсивне сільськогосподарське використання земель

призводить до зниження родючості грунтів через їх переущільнення

(особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої структури,

водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними

наслідками.

З грунтом щороку виноситься 11 млн. тонн гумусу, 0,5 млн.

тонн азоту, 0,4 млн. тонн фосфору і 0,7 млн. тонн калію. Щорічні

еколого-економічні збитки від ерозії грунтів дорівнюють 9,1 млрд.

гривень.

Значної екологічної шкоди земельні ресурси зазнають через