Екологічні проблеми Карпатського регіону
Українські Карпати – це також центральна і найбільша частина Східних Карпат, які починаються від Лупківського перевалу на заході і кінчаються в масиві Бучедж на території Румунії. Їх загальна довжина становить 240 км, ширина 100-110 км. Висота Українських Карпат з північного заходу на південний схід поступово зростає.
Кліматичні умови мають вирішальний вплив на формування екосистеми, їх географічне поширення, структурні особливості й функціонування.
В Карпатах за характером зволоження і температурного режиму можна виділити 3-и райони. Перший район – напіввологий, дуже теплий і теплий. Для характеристики клімату наведемо дані метеостанції в Ужгороді (117 м), де середньорічна температура +9,3о, річна кількість опадів становить 782 мм. У Чернівцях (234 м) середньорічна температура +7,9о, річна кількість опадів – 683 мм. Тут в основному поширені грабово-дубові, грабово-ясенево-дубові та липово-дубові ліси.
Другий район – вологий, помірний і прохолодний. Середньорічна температура в Кобилецькій Поляні (410 м) становить +8о, річна кількість опадів – 1154 мм. В Микуличині ці кліматичні показники відповідно +6,2о і 881 мм. Тут поширені букові, ялицево-букові, смереково-ялицево-букові ліси.
Третій район дуже вологий, помірно холодний і холодний. Середньорічна температура на Квасівському Мензулі (1250 м) +4,1о , річна кількість опадів становить 1358 мм. На полонині Пожижевській (1428 м) середньорічна температура +3,1о, річна кількість опадів – 1400 мм. Переважають буково-ялицево-смерекові та смерекові ліси.
Висотно-зональні рослинні смуги. Географічні закономірності розміщення рослинного покриву залежно від впливу кліматичних факторів найбільш виразно проявляються у широтній зональності та вертикальній поясності.Українські Карпати, подібно до інших гірських систем, мають свою регіональну специфіку формування рослинних смуг, обумовлену їх географічним положенням, історією розвитку рослинності, впливом сусідніх геоботанічних провінцій, напрямком гірської системи, геологічною і зокрема складною геоморфологічною будовою.
В Українських Карпатах, включаючи прилеглі рівнинні території, вичленовано дванадцять рослинних смуг, або ступенів, у тому числі 6 підступенів. Розташовані вони в такій вертикальній послідовності:
І – смуга дубових лісів із дуба звичайного;
ІІ – дубових лісів із дуба скельного;
ІІІ – буково-ялицево-дуобвих і дубово-букових лісів із дуба звичайного;
IV – смуга буково-дубових і дубово-букових лісів із дуба скального;
V – смуга букових лісів;
VI – смуга високогірних буково-яворових і яворово-букових лісів;
VII – смуга ялицево-букових та буково-ялицевих лісів;
VIII – смереково-ялицево-букових і смереково-буково-ялицевих лісів;
IX – буково-ялицево-смерекових і ялицево-буково-смерекових лісів;
X – смерекових лісів;
ХІ – смуга криволісся і субальпійської рослинності з домінуванням зеленої вільхи.
У Карпатах також досить перспективним є розвиток туризму, але цивілізованого, з урахуванням екологічної витривалості рекреаційних зон і заповідних територій.