Автобіографія

Орлександра Олеся

(Олександра Івановича Кандиби)

у художньому стилі

Я народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, материн - з кріпаків. Дідусь мій Федір Кандиба торгував рибою, а батько Іван Федорович працював на рибних промислах в Астрахані, де й втопився у Волзі. Тоді мені виповнилось 11 років. Мати Олександра Василівна згадувала, що вона “залишилась одна з трьома дітьми і трьома карбованцями в кишені”.

В 4 роки мати навчила мене читати, а згодом прищепила любов до поезії Т. Шевченка, до “Кобзаря”, якого я ще малим знав майже на пам'ять. Дитинство моє минало серед працьовитих і співучих земляків. Навчався я спочатку в початковій школі в рідному містечку, а потім - у двокласному училищі.

Зростав я і виховувався на вольовому прикладі матері, природній мудрості дідуся Василя, народній пісні і моралі, художній філософії “Кобзаря” Т. Шев-ченка. Саме з таким багажем я, п'ятнадцятирічний юнак, вирушив з дому, вступивши до хліборобської школи містечка Дергачі, що неподалік від Харкова. Звичайно, мріяв я і про гімназію, та в матері не було коштів на навчання в ній. Щоб протриматись в цій безкоштовній сільськогосподарській школі, я мусив займатися репетиторством...

В 17 років саме в стінах Дергачівської хліборобської школи я починаю друкувати свої вірші, писані як російською, так і українською мовами.

У 1903 році мені пощастило стати студентом Харківського ветеринарного інституту, а також побувати на відкритті пам'ятника І. Котляревському в Полтаві. У 1905 році закінчую інститут і працюю ветеринаром у київських різницях, а також беру активну участь у літературному житті.

1910 р.

Автобіографія

Павла Грабовського

у офіційно-діловому стилі

Народився я у 1864 році в Охтирському повіті Харківської губернії. У 1879 році перейшов до Харківської семінарії.

У 1882 році був заарештований з забороненими книжками та деякими іншими речами.

1883-1884 роки я прожив на селі під полінезійським поглядом. Дуже бідував і не мав роботи.

Весною 1885 року вернувся до Харкова, а восени мене забрали у солдати.

У 1886 році мене арештували в Оренбурзі і привезли назад в Харків, де вже сиділо по тюрмах чимало товариства з партії “Чорного переділу”.З 1888 року я був зісланий адміністративним порядком в Балаганськ Іркутської губернії на 5 років.

У 1891 році мене заслали з товаришами на Вілюй, де колись держали Чернишевського. Через 6 років пустили до Якутська, і ще через 2 роки - до Тобольського.

м. Тобольськ 1901 рік.