Граматична форма ділових документів
Граматична форма ділових документів
При складанні документів виникають труднощі не лише в доборі потрібних слів, а й у виборі відповідної граматичної форми. Найчастіше виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назви осіб за професією.
Наприклад: учитель -учителька, касир -касирка, лабо¬рант - лаборантка, лікар -лікарка, фізик -фізичка, пра¬цівник - працівниця, викладач -викладачка.
Офіційні назви посад, професій - іменники чоловічого роду, тому в ділових паперах слід вживати саме їх. Залежні слова від найменування професій узгоджуються у формі чо¬ловічого роду.
Наприклад: старший викладач Світлана Дмитрівна; касир. управління Марія Семенівна; лаборант інституту Оксана Вікторівна; науковий співробітник Ольга Семенівна; головний прокурор Лідія Іванівна Шевченко.
Коли ж після таких сполук на позначення жіночого роду стоїть дієслово, то воно узгоджується з прізвищем і вжи¬вається у формі жіночого роду.
Наприклад: Старший викладач Г. І. Гаєвська відповідала на наші запитання. Головний лікар Л. І. Ткаченко наголосила на цих рядках наказу директора.
У ділових документах не вживають узгодження типу: наша голова наказала, старша інженер поїхала, головна лікар порадила тощо.
Не рекомендується називати осіб за місцем проживання та їх професією типу: сільчани, городяни, заводчани, дистанційники, поштарі, вживаються: мешканці села, мешканці міста, робітники заводу, службовці станції, працівники пошти.
Досить часто в ділових паперах замість множини зу¬стрічається однина.
Наприклад: Полтавські фермери зібрали великий урожай цукрового буряку, соняшнику, картоплі.
Іноді в ділових документах іменники, що означають ре¬човину (вода, олія, сіль, нафта, вино тощо), набувають форм множини.
Наприклад: На цьому підприємстві можна придбати сухі вина, мінеральні води, технічні мастила.
Чимало помилок у вживанні давального відмінка імен¬ників Так, іменники чоловічого роду мають переважно закінчення -ові, -еві: ректорові, директорові.
Багато помилок припадає і на вживання родового від¬мінка однини іменників чоловічого роду, де одні закінчу¬ються на -а, -я (документа), інші на -у, -ю (протоколу, принципу, факту). У випадках сумніву, слід заглянути до словника.
Мовці часто плутають синтетичну й аналітичну форми прикметників: замість повніший, вичерпніший або більш повний, більш вичерпний кажуть більш повніший, більш вичерпніший.
Дайте відповідь:
Які граматичні помилки зустрічаються в ділових документах?
Як узгоджуються залежні слова з назвами офіційних осіб?
Які назви офіційних осіб ви знаєте? Запишіть їх.