Реквізити ділових паперів

Реферат, рецензія (відгук) допомагають студенту навчитися самостійно мислити в процесі пізнання. Існують певні етапи підготовки до написання науко¬вого твору, правила його оформлення, вимоги до композиції, системи мовних засобів.

Логіка наукового дослідження визначає структуру твору. Його композиція складається з двох взаємо¬пов'язаних частин: описової (оглядової) та основної. У першій, як правило, відбивається хід наукового дослідження та його актуальність. Тут слід також торкнутись (наскільки дозволяє обсяг твору) історії вивчення проблеми. Якщо в описовій частині йдеться про предмет і методи дослідження, то в основній - висвітлюються його методика, результати, робляться висновки.

Загальновживані слова, терміни, загальнонаукова лексика визначають мовні особливості стилю творів, в яких йдеться про результати досліджень, досягнення вчених. Слова в таких творах вживаються у своїх прямих значеннях, синонімів у наукових працях обмаль. Із зображувальних засобів переважають порів¬няння. Вони допомагають скласти об'ємне уявлення про предмет розповіді.

Природно, найбільшу частину інформації викладено із застосуванням саме загальнонаукових та спеціаль¬них термінів. Вживають також слова й усталені слово¬сполучення, що допомагають послідовно, логічно пов'я¬зати між собою окремі частини наукового тексту. Це насамперед: таким чином, однак, крім цього, з іншого боку, в свою чергу, в даному разі, по-перше, описаний вище, наведені результати; на підставі отриманих даних; як показали дослідження.

Особливо необхідно виділити слова, які свідчать про ступінь достовірності (дійсно, зрозуміло, віро¬гідно), об'єктивність наведеної інформації (думають, вважають, стверджують, здається, можливо). Ці мовні засоби до того ж надають висловлюванню відносного характеру. А ось абсолютні твердження вимагають від автора найвищого ступеня відповідальності. У науковому стилі розширені функції іменників і прикметників за рахунок дещо звуженого викорис¬тання дієслова. Для всіх його форм, а також для імен¬ника характерні абстрактні, узагальнені значення. Числівники переважно пишуть не словами, а цифрами. Разом з екстралінгвістичними (немовними) засобами (одиницями виміру, формулами, графіками, схемами, ілюстраціями, кресленнями, діаграмами) це допомагає викласти необхідну інформацію стисло, компактно, наочно.

У науковій літературі поширені безособові, неоз¬начено-особові речення, які використовуються для описування фактів, явищ, процесів. Номінативні ре¬чення - у назвах книг, розділів, у підписах до малюнків, ілюстрацій. Неповні речення майже не використо¬вують. Часто вживають розповідні речення, досить рідко - питальні, а кличні майже не трапляються, оскільки вони емоційно забарвлені.

Направлення на аналіз __________________________________

Завдання № 1

Прочитайте словосполучення,

що харак¬теризують різні дослідження.

Дослідження дуоденального вмісту: багатофракційне дуоденальне зондування; питома вага жовчі; печінкова жовч; міхурова жовч.

Дослідження випорожнень (калу): великий вміст жиру; залишки неперетравленої їжі; патологічні домішки.

Дослідження крові: час згортання крові; кислотно-основний стан; порушення кислотно-основного ста¬ну в організмі в бік підвищення аніонів кислот, ацидоз; колірний показник; швидкість осідання еритроцитів - ШОЕ; знижений вміст білка в крові, гіпопротеїнемія; підвищений вміст білірубіну в сироватці крові, гіпер-білірубінемія; глюкоза крові натще (натщесерце).

Дослідження мокротиння: безбарвне (в'язке, гнійне, іржаве, слизове, пінисте); шаруватість мокротиння.

Дослідження сечі: відстояна сеча; кількість виділеної сечі, діурез; колір (осад, питома вага) сечі.

Дослідження шлункового вмісту: наявність прихо¬ваної крові; неперетравлена (рослинна) клітковина; слиз; шлунковий сік; дослідження шлункового соку після пробного сніданку.