Види документів

План

1. Назвіть основні атрибутивні компоненти документа

Головної складового документа виступає інформація, тобто дані, зведення, повідомлення, знання, призначені для передачі в процесі комунікації. Інформація, що утримується в документі, має визначену специфіку, що виражається в наступному:

1.Документ є носієм соціальної інформації, створеної людиною для використання в суспільстві.

2.Документ припускає наявність семантичної інформації, що є результатом інтелектуальної діяльності людини. Наявність змісту — один з головних відмітних ознак документа.

3.Інформація передається дискретно, тобто у виді повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на якому-небудь матеріальному носії (папірусі, папері, пластмасі, фотоплівці), стає документом. Для документа характерна довершеність повідомлення. Незавершене, фрагментарне повідомлення не може бути повноцінним документом. Виключенням є незакінчені літературні твори, ескізи, начерки, чернетки, що характеризують творчий процес їхнього творця (письменника, ученого, художника).

4.Як будь-який об'єкт, що має знакову природу, повідомлення являє собою закодований текст. Значення або зміст закодованого тексту можна зрозуміти, лише знаючи знакову систему кодування і декодування інформації.

5. Документ — це інформація, що зафіксована на матеріальному носії способом, створеним людиною, — за допомогою листа, графіки, фотографії, звукозапису й ін.

6. Документ має субстанціональність (речовність).

2. Охарактеризуйте основні способи та засоби запису інформації

В даний час використовують системи запису інформації (ручну, механічну, магнітну, оптичну, фотографічну й електростатичну), а також системи відтворення інформації (ручну, поліграфічну, механічну, магнітну, оптичну, електростатичну).

У залежності від способу фіксування інформації розрізняють рукописні, механічні, магнітні, оптичні, фотографічні, електростатичний документи.

Першим способом фіксування інформації є ручний спосіб — нанесення знаків від руки. Такі документи називаються рукописами або рукописними книгами.

З винаходом друкарської машинки і початком її промислового виробництва (1867 р.) з'явився машинопис як спосіб текстового фіксування. Вона витиснула ручний спосіб і використовується для створення і копіювання документів. Документ, видрукуваний на друкарській машинці, вважається рукописом, або машинописним рукописом. В даний час більшість архівних, ділових, неопублікованих документів виконані машинописним способом на друкарських машинках або ЕОМ.

Завдяки появі поліграфії — галузі техніки, спеціалізованої на множинному відтворенні тексту і зображень, виникла друкована продукція. Друкований документ виготовлений за допомогою поліграфічних або інших засобів масового розмноження документів. Добутки печатки — вироби поліграфічного виробництва, отримані друкуванням або тисненням.

Різновидом фотографічного запису є електронно-фотографічний запис, здійснювана електронним пучком.

У 1740 р. уперше був застосований механічний запис інформації для складання перфокарт, а з 1888 р. — для фіксації звуку на грамплатівках.

Механічний запис виробляється за допомогою зміни фізичного стану поверхні або структури носія. Розрізняють термопластичну — здійснювану шляхом нагрівання носія запису; поперечну — при якій напрямок коливань різця паралельно до поверхні носія запису; глибоку — при якій напрямок коливань різця перпендикулярно до поверхні носія запису (грамплатівка, фонограма, перфокарта).