Соціальний захист малозабезпечених верств населення

План

1.Соціальний захист як складова соціальної політики

2.Соціальне страхування громадян та їх пенсійне забезпечення

3.Соціальна допомога громадянам

1. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЯК СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ

Студенти повинні знати, що в умовах розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки складовою соціальної політики є гарантування прав громадянам України на їхній соціальний захист.

Працівника можуть захистити, по-перше, його знання, досвід, професіоналізм, активна трудова діяльність; по-друге, власність, володарем якої він є; по-третє, державні гарантії та різноманітні види соціальної допомоги. Під останнім розуміється соціальний захист, який забезпечується державою, громадськими організаціями та трудовими колективами.

Аналіз соціально-економічних процесів, які відбуваються не тільки в нашій, а й в інших країнах, переконливо доводить необхідність спеціальних законодавчих та організаційних заходів щодо соціального захисту і підтримки населення. Отже, перехід до ринкової економіки неможливий без створення надійної системи соціального захисту населення. Виходячи з цього та спираючись на світовий і вітчизняний досвід розвитку основних галузей права найоптимальнішим способом комплексного вирішення зазначених негативних процесів важливо шляхом розробки Соціального кодексу України як законодавчого акта прямої дії.

Основним завданням Соціального кодексу повинно бути правове забезпечення дотримання конституційних гарантій шляхом здійснення загальнообов’язкового державного страхування, функціонування мережі державних, комунальних, приватних закладів охорони здоров’я та соціального обслуговування, інших організаційних та фінансових заходів, що здійснюються безпосередньо державою, або сприяння здійсненню таких заходів громадянами та іншими недержавними органами.

Соціальний захист — це система державного гарантування прав громадян України на матеріальне забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством України. А тому соціальний захист слід розглядати як систему законодавчих, економічних, соціальних і соціально-психологічних гарантій, що надає: а) працездатним рівні умови для поліпшення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску; б) непрацездатним і соціально вразливим прошаркам населення, насамперед, дітям, молоді, що навчається, інвалідам, пенсіонерам, молодим, неповним та багатодітним сім’ям переваги в користуванні суспільними фондами споживання, в прямій матеріальній підтримці, у зниженні податків.

Соціальний захист населення України здійснюється за такими принципами:

визначення соціального захисту пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави;

законодавче визначення основних соціальних гарантій;

загальнодоступність і гарантований рівень соціального забезпечення найнагальніших життєвих потреб для всіх громадян;

визначення рівня наданих гарантій на підставі соціальних нормативів;

законодавчо встановлений розподіл відповідальності між державою, роботодавцями та працівниками щодо забезпечення гарантій із соціального страхування;

забезпечення непрацездатному населенню рівня життя, який відповідає встановленому законом прожитковому мінімуму;