Правовий режим іноземного інвестування
Закон України “Про концесії” від 16 липня 1999 р.;
Митний кодекс України від 12 грудня 1992 р., що визначає порядок обкладення митом валютних та майнових цінностей, які ввозяться в Україну, в т. ч. товари, що ввозяться іноземним інвестором для реалізації чи власного споживання;
Закон України “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 р.6, що визначає особливості правового становища іноземних громадян в Україні, в т. ч. іноземних інвесторів – фізичних осіб;
Закон України “Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах” від 15 вересня 1995 р., що визначає особливості здійснення таких операцій на території України;
Декрет Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15 грудня 1992, який передбачає необхідність отримання Фондом державного майна України згоди галузевого міністерства (відомства) на створення спільних підприємств (за участю іноземного інвестора) будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що державною власністю;
Декрет Кабінету Міністрів України “Про держав не мито” від 18 грудня 1992 р., що встановлює ставки державного мита;
Декрет Кабінету Міністрів України “Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств” від 31 грудня 1992, що забороняє державним підприємствам створювати та брати участь у підприємницьких структурах і визначає, що правонаступниками державних підприємств стосовно суб'єктів підприємницької діяльності зі змішаною формою власності (в т. ч. спільних підприємств за участю іноземних інвесторів) є державні органи приватизації;
Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р.;
Указ Президента України “Про утворення Національного агентства України з реконструкції та розвитку” від 2 червня 1996, який передбачив створення такого агентства та визначив його функції (формування та реалізація державної політики щодо залучення та використання кредитів, грантів, міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, іноземних інвестицій);
Указ Президента України “Про Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні” від 11 травня 1997 р;
Указ Президента України “Питання Палати незалежних експертів з питань іноземних інвестицій” від 14 травня 1997 р.;
Указ Президента України “Про Положення про Національне агентство України з питань розвитку та Європейської інтеграції” від 23 квітня 1998, відповідно до якого це агентство має здійснювати міжвідомчу координацію з питань міжгалузевого економічного та соціального співробітництва України з Європейським Співтовариством, брати участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері з міжнародними фінансовими організаціями з метою залучення кредитів, міжнародної технічної допомоги та іноземних інвестицій;
Указ Президента України “Про деякі питання іноземного інвестування” від 7 липня 1998;
Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні” від 14 березня 1994 р. № 1672; такі зони створюються законами України (наприклад, закони “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності у Закарпатській області” від 24.12.1998 р. та “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” або Указом Президента України, який видається відповідно до Перехідних положень Конституції України (наприклад, Указ Президента України “Про спеціальну економічну зону “Славутич” від 18.06.1998 р. № 657)5;
“Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р.;Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна” від 7 серпня 1996 р.;