Особливості інвестування в господарські товариства, що належать до персональних об'єднань

• наявність законодавче встановлених обмежень для учасників конкурувати з повним товариством (тобто здійснювати від свого імені та в своїх інтересах угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах, крім акціонерного, які мають однорідну з повним товариством мету діяльності); порушення зазначених заборон вимагає від учасника товариства компенсувати збитки, заподіяні товариству такими діями;

• заборона звернення стягнення на частку учасника повного товариства за його власними зобов'язаннями;

• можливість ліквідації повного товариства на вимогу кредиторів одного з учасників, якщо товариство відмовляється виділити частку учасника-боржника для задоволення вимог кредиторів.

До позитивних рис повних товариств належать

для учасників:

• простота створення;

• наявність одного установчого документу – установчого договору;

• незначний ступінь регулювання з боку держави внутрішніх відносин у товаристві та визначення цих відносин установчим договором;

• відсутність законодавчих вимог до розміру статутного фонду товариства;

• простота управління, що здійснюється самими Учасниками, та відповідно – відсутність органів товариства, що ускладнює і збільшує вартість управління справами;

для кредиторів:

• значні можливості повного покриття заборгованості товариства за рахунок майна останнього, а у разі його недостатності – за рахунок майна учасників;

• можливість звернутися за відшкодуванням покритого майном товариства боргу останнього до будь-якого з учасників (усіх або частини учасників, що володіє (володіють) на праві власності не обхідним для цього майном.

До негативних рис для учасників повного товариства належать;

• необмежена субсидіарна (додаткова) відповідальність за зобов'язаннями товариства;

• солідарний характер такої відповідальності;

• заборона конкурувати з товариством;• складний порядок виходу з товариства (необхідність попередження про вихід щонайменше за три місяці, а у разі, якщо товариство було створене на визначений строк, – за шість місяців і за наявності для цього поважних причин);

• ризик виключення з товариства учасника, що не виконує покладені на нього обов'язки.

Наступною організаційно-правовою формою, в якій може здійснюватися інвестування, є командитні товариства, в яких також переважають особисті елементи над майновими, хоча і меншою мірою, ніж у повному товаристві. Правове становище командитного товариства визначається статтями 75–83 Закону України “Про господарські товариства” (а також статтями 1–23, що регулюють діяльність усіх видів господарських товариств).

Коротко визначити характерні риси командитного товариства за українським законодавством можна таким чином: