Роль фіскальної політики в умовах ринкової трансформації

вважати необхідним елементом процесу розробки нових податків наукову експертизу проектів законодавчих актів; розробити чіткий механізм, щоб запобігти ігноруванню висновків експертизи щодо змін в оподаткуванні;

провести потрібні глибокі якісні зміни у відносинах між урядом та головними розпорядниками бюджетних коштів;

удосконалити єдину комп'ютерну мережу в Україні з метою збору даних про сукупний доход фізичних осіб;

провести перереєстрацію всіх законних та підзаконних актів, що регулюють податкове законодавство стосовно їх взаємовідповідності (найдоцільнішим є прийняття Податкового і Бюджетних кодексів);

впорядкувати існуючі податки та скоротити їх кількість;

вдосконалити систему пільг на податки(пільги повинні бути прозорими і конкретними, повинна існувати система контролю за наданням пільг);

посилити захист платників податку;

вдосконалити напрямки видатків;

реформувати систему пенсійного забезпечення,

удосконалити систему соціального захисту населення;

раціонально використовувати фінансові ресурси державного бюджету на утримання армії та воєнізованих формувань;

посилити економічні санкції та кримінальну відповідальність за нецільове використання державних коштів;

змінити напрямки інвестування державних коштів.

вилучені кошти від продажу державних облігацій необхідно спрямувати на розвиток інноваційних підприємств, а не на поточне споживання чи фінансування збиткових підприємств. Що у майбутньому збільшить реальний дохід держави;внутрішні і зовнішні запозичення можуть бути і надалі, але держава повинна дотримуватися встановленої межі;

необхідно застосовувати механізми грошової приватизації;

Україна повинна витрачати кошти на реформи, бо саме вони можуть стимулювати зростання ВВП.

Висновки

1. Фіскальна політика є видом економічної політики. Фіскальна політика містить досить простий інструмент впливу на економіку, а саме видатки і податки. Змінюючи податки і видатки можна досягти важливих змін у макроекономічних процесах. Фіскальна політика - це заходи уряду спрямовані на зниження безробіття чи інфляції та досягнення природного виробництва. Виділяють два види фіскальної політики: дискреційну і недискреційну. В межах дискреційної виділяють ще два підвиди фіскальної політики: стимулювальну та стримувальну. Стимулювальну фіскальну політику проводить уряд з метою зниження рівня безробіття і зростання ВВП. Стримувальна фіскальна політика передбачена для зниження рівня інфляції. Основним завданням для України повинно стати формування такої фіскальної політики, що дасть поштовх до зростання національної економіки, та можливість вирішення соціальних проблем.

2. Проблема податків і видатків цікавила багатьох економістів, зокрема: меркантилістів, А. Сміта, Д. Рікарда, А. Канара, А. Лафера, економічних дирижистів та ін. Однак, найбільший вплив в теорії державного регулювання здійснив Дж. Кейнса. Головною метою, яку ставив перед собою Кейнс - збільшення ефективного попиту. Він вважав, що недостатність ефективного попиту можна усунути лише через сучасну фіскальну політику, а не через автоматичні стабілізатори економіки. Дж. Кейнс твердив, що в економіці може досягатися макроекономічна рівновага, але, водночас існуватиме велике безробіття, інфляція.