Сутність державного регулювання економіки

Об'єкти та суб'єкти державного регулювання економікиДержавне регулювання економіки є складовою частиною процесу відтворення. Його об'єктивна необхідність пояснюєть¬ся потребою подолання вад ринкового саморегулювання та ви¬конання економічних функцій держави. ДРЕ є чистим суспіль¬ним товаром, споживачами якого є всі члени суспільства, суб'єкти господарювання, громадські організації і т. п. Цей то¬вар перетворюється у суспільне благо в тому разі, коли державне регулювання забезпечує економічну ефективність і соціальну справедливість.

Останнім часом набув поширення термін «державна регуля¬торна політика». По суті, він означає політику у сфері ДРЕ.

Конкретні напрямки, засоби, методи, масштаби ДРЕ визнача¬ються характером і гостротою соціально-економічних проблем у країні в конкретний період. Тобто ДРЕ має гнучко реагувати на зміни, які відбуваються в економіці.

Складною теоретичною проблемою є визначення об'єкта ДРЕ. Дослідження науковців і практична діяльність держави в цій сфері мають поки що фрагментарний, некомплексний характер. Найбільш агрегованим об'єктом ДРЕ є економічна система дер¬жави, тобто об'єкти державного регулювання економіки і макроекономіки є тими самими. У зв'язку з цим методологічною осно¬вою ДРЕ є економічна теорія і передовсім макроекономіка.

Об'єктами ДРЕ є також: економічні підсистеми (економіка ре¬гіонів, народногосподарських комплексів, галузей; сектори еко¬номіки; стадії відтворення); соціально-економічні процеси (еко¬номічні цикли, демографія, зайнятість, інфляція, науково-технічний прогрес, екологія, кон'юнктура і т. д.); відносини (кре¬дитні, фінансові, зовнішньоекономічні тощо); ринки (товарів, по¬слуг, інвестицій, цінних паперів, валюти, фондів, капіталів і т. д.).

Складність утілення названих об'єктів державного регулю¬вання в чіткі організаційні форми зумовлює, як правило, опосе¬редкований вплив держави на функціонування та розвиток підси¬стем, процесів, відносин, ринків і т. п. Безпосереднім об'єктом державного регулювання є діяльність підприємств (установ, за¬кладів, організацій), державних органів, домашніх господарств.

З практичного погляду ДРЕ - це сфера діяльності держави для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринкових відносин з метою забезпечення пріоритетів державної економічної політики. Вважається, що первинним суб'єктом державного регулювання є людина (громадянин). У демократичному суспільстві громадянин (споживач) висловлює й захищає свої інтереси як виборець за допо¬могою механізму голосування. Але виборці безпосередньо обирають не напрямки соціально-економічної політики або методи та засоби ДРЕ, а лише склад органів державної влади. Отже, суб'єктом держа¬вного регулювання економіки стає держава в особі державних орга¬нів (президента, парламенту, уряду, місцевих адміністрацій).

Для розв'язання складних соціально-економічних проблем, усе¬бічного врахування приватних, колективних та суспільних інтересів і формування продуманих рішень держава може залучати наукові установи, політичні партії, громадські та релігійні організації.

Вади держави

Реалізація соціально-економічної політики, вибір методів та засобів ДРЕ залежать від діяльності державного апарату з урахуванням вад (недоліків) держави. Вади держави - це її нездатність забезпечити ефектив¬ний вплив на розподіл обмежених ресурсів та невідповідність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у суспільстві уявленням про справедливість. Виділяють чотири групи факто¬рів, які негативно впливають на обґрунтування та реалізацію державних управлінських рішень у сфері ДРЕ.

1. Обмеженість інформації. Застосування будь-яких інстру¬ментів ДРЕ має ґрунтуватися на аналізі можливих наслідків при¬йнятих рішень. Там, де не вистачає об'єктивних даних, що уне¬можливлює прогнозування результатів з достатньою достовірніс¬тю, слід, як правило, утримуватися від надмірного державного втручання в економіку.

2. Нездатність держави повністю контролювати реакцію кон¬трагентів на її дії. Втручання держави в економіку може спричиня¬ти негативні побічні наслідки (екстерналії).

3. Недосконалість політичного процесу. Під впливом вибор¬ців, груп спеціальних інтересів (лобі), політичних маніпуляцій і т. п. державні органи здатні застосовувати неадекватні методи регулювання і тим самим проводити неефективну політику.