ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Система фінансових балансів дає змогу у грошовому вираженні
Таблиця. Схема матеріального балансу предметів споживання
І. РЕСУРСИ
11. РОЗПОДІЛ
1. Виробництво
2. Імпорт
3. Залишки на початок року: у постачальників у споживачів
4. Інші надходження
1. Ринковий фонд
2. Позаринкові фонди:
а) промислова переробка
б) промислове споживання
в) споживання держбюджетними організаціями
г) інші позаринкові спожи¬вачі 3. Експорт
4. Інші витрати
5. Залишки на початок року: у постачальників у споживачів
Усього ресурсівУсього розподілено
оцінити результати виробничо-господарської діяльності підприємст¬ва, міністерства (відомства), регіону, країни в цілому. Фінансові ба¬ланси допомагають пов'язати матеріальний і вартісний аспекти від¬творення, зіставити доходи та витрати, фінансове обгрунтувати зав¬дання індикативного плану.
Важливе значення у розробці Державної програми економічного і соціального розвитку має система найважливіших балансів національ¬ної економіки. Вони характеризують масштаби, головні натурально-речові, грошово-фінансові та територіальні пропорції між секторами і сферами національної економіки у випадку відтворення матеріальних благ і послуг. До системи цих народногосподарських балансів нале¬жать баланси виробленого та використовуваного ВВП, національного доходу, національного багатства, зведені баланси праці, зведений ба¬ланс фінансових ресурсів, міжгалузевий баланс.
Формування ринкової економіки не заперечує ролі балансових розрахунків, а навпаки, посилює їхнє значення для виявлення дис¬пропорції і вироблення важелів державного впливу на учасників рин¬кових відносин з метою усунення таких диспропорцій.Нормативний метод. Використання цього методу в індикативно¬му плануванні дає змогу за допомогою норм і нормативів визначати потребу у виробництві продукції чи послуг. Потребу (планове зав¬дання) обґрунтовують ресурсами, через норми і нормативи визначають показники індикативного плану. Окрім цього, норми і нормативи у плануванні виконують своєрідну контрольну функцію, наприклад, контролюють ступінь досягнення орієнтованих рівнів ефективності виробництва, стан навколишнього середовища тощо. Ще в період 1987-1990 pp. використовували економічні нормативи, що виконува¬ли функцію регулювання взаємовідносин між первинною ланкою ви¬робництва (підприємством) і державою у ході розроблення і реаліза¬ції державних планів.