Обовязки, повноваження та відповідальність державних службовців

План

1.ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

2.ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

3.ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

4.СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Загальне поняття державної служби

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб. що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Професійні службовці належать до певної групи населення - осіб найманої праці, зайнятих у сфері управління "виробництвом" управлінських рішень та їх реалізацією в порядку службових завдань.

Професійну службу можна деференціювати за ознакою її організації та порядком проходження на державну та службу в недержавних структурах. Правовою основою діяльності державних службовців в Україні є Закон України "Про державну службу", в якому визначається правовий статус, походження, питання службової кар’єри, припинення статусу та матеріальне забезпечення службовців. Крім цього закону, діяльність державних службовців регламентують і інші законодавчі акти, наприклад, Кодекс законів про працю України, закони України "Про прокуратуру", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та ін.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну службу": Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження".

2. Обов'язки і права державних службовців

У Законі «Про державну службу» закріплені основні обо¬в'язки та права державних службовців. Державні службовці зобов'я¬зані додержуватися Конституції та інших актів законодавства Украї¬ни, забезпечувати ефективну роботу відповідних органів, не допускаючи при цьому порушень прав і свобод людини і громадянина, без¬посередньо виконувати покладені на них службові обов'язки, зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, постійно вдоскона¬лювати організацію своєї роботи та підвищувати професійну кваліф¬ікацію. Важливим є те, що державний службовець не тільки має пра¬во, а й зобов'язаний у разі одержання доручення, яке суперечить чин¬ному законодавству, невідкладно, в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його ви¬конанні — повідомити вищу за посадою особу.

Серед широкого спектру основних прав державних службовців слід відмітити такі, як право на повагу особистої гідності, право на соціальний та правовий захист, право на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання служ¬бових обов'язків, право приймати рішення в межах своїх повнова¬жень та ін. Законодавець підкреслює, що конкретні обов'язки та пра¬ва державних службовців повинні визначатися на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображатися у посадових поло¬женнях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Надаючи всім громадянам України рівне право доступу на дер¬жавну службу, законодавець разом з тим встановлює коло обмежень, що пов'язані з прийняттям на державну службу та проходженням державної служби.

Обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу, є тра¬диційними — визнання особи у встановленому порядку недієздат¬ною, наявність судимості, що є несумісною із зайняттям посади, безпосередня підпорядкованість або підлеглість особам, які є близь¬кими родичами чи свояками. Законами України для деяких категорій державних службовців можуть встановлюватись й інші обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу.