Митна вартість товару

Повернуто банком на поточний гривневий рахунок зайво перерахо-вані кошти311333421,60 грн

Здійснено оплату нерезиденту-постачальнику632312$12000,00

63720,00 грн

* Мито є загальнодержавним податком (збором), визначеним Законом України від 25.06.91р. №1251-ХІІ "Про систему оподаткування", тому не буде помилкою вести облік розрахунків зі сплати та нарахування мита на рахунку 641/мито або 642/мито. Однак враховуючи той факт, що всі митні платежі перераховуються підприємством-імпортером на рахунок митного органу, а не до бюджету, облік їх часто ведуть на рахунку 377. Винятком є "імпортний" ПДВ.

** Податкові зобов'язання щодо сплати "імпортного" ПДВ виникають згідно з пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.97 р. №168/97-ВР "Про ПДВ". Право на податковий кредит виникає відповідно до пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону - після сплати по- даткових зобов'язань при оформленні ВМД. Це відображається бухгалтерським проведенням: Д-т 641/ПДВ - К-т 643.

Спосіб нарахування митаНарахування мита на товари провадиться на базі їх митної вартості, визначеної згідно зі статтею 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф». Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України.

При визначенні митної вартості як складові частини до неї входять ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не увійшли до рахунка-фактури:

на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України, залежно від умов поставки товару, що передбачені контрактом;

комісійні і брокерські, що були нараховані до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;

плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, якщо це передбачено контрактом.

Законом надається право митним органам визначати митну вартість товару. Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон» затверджено порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України, що окреслив декілька методів визначення митної вартості:

1) Визначення цінових показників товару згідно з рахунками-фактурами (інвойсами), рахунками-проформами зовнішньоекономічних контрактів та включенням до ціни товару фактичних витрат, якщо їх не включено до рахунка-фактури залежно від умов поставки товарів згідно з правилами «ІНКОТЕРМС-90».

2) Урахування цін ідентичних товарів, якщо неможливо визначити митну вартість на підставі документів. Ідентичними вважаються товари, які мають однакові ознаки з товарами, що підлягають оцінці, а саме — призначення та характеристики, якість, наявність того ж самого товарного знака, репутація на ринку, країна походження та підприємство-виробник.

3) Ціна визначається на підставі ціни на подібні товари. Подібними вважаються товари, які не є ідентичними, але мають подібні характеристики та складаються з подібних компонентів, використовуються з тією ж метою, що й ті, які підлягають оцінці, та комерційно взаємозамінні.

4) Обирається мінімальна митна вартість, якщо у разі користування першим методом виявлено, що вартість менша, ніж визначена для певних товарів мінімальна митна вартість, для декларування з метою обчислення сум мита, податку на додану вартість та акцизного збору (для підакцизних товарів). Переліки товарів та їх мінімальна митна вартість визначаються відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них» встановлено мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них.