Місцеве самоуправління в Україні

Механізм правового забезпечення місцевого самоврядування:

І. Правові гаранті захисту

Територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самовряду-вання самостійно вирішують надані їм повноваження

- Конституційні гаранти

- Судові гарантії.

II. Державний і громадський контроль

(Державний нагляд, політико-правовий контроль у формі депутатських запитів, парламентських слухань, судовий контроль, контроль в особі засобів масової інформації, політичних партій і громадських організацій)

ІІІ. Юридична відповідальність (конституційно-правова відпові-дальність, майнова або цивільно-правова).

Гарантіями організаційної самостійності місцевого самоврядування є:

- положення Конституції України про те, що органи мі¬сцевого самоврядування не входять до єдиної системи ор¬ганів державної влади (ст. 5), а служба в органах місцевої о самоврядування виступає самостійним видом публічної служби (ст. 38);

- віднесення питань обрання органів місцевого само¬врядування, обрання чи призначення посадових осіб міс¬цевого самоврядування до повноважень місцевого само¬врядування;

-встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 71) заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також ви¬рішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до повноважень органів та посадових осіб місце¬вого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень та в інших випадках, передбачених законом;

-встановлена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 21) заборона обмежувати права територіаль¬них громад на місцеве самоврядування за винятком умов воєнного чи надзвичайного стану.

Гарантіями фінансово-економічної самостійності міс¬цевого самоврядування є:

- встановлення Конституцією України (ст. 142) матері¬альної і фінансової основи місцевого самоврядування;

- положення Конституції України щодо захисту зако¬ном права комунальної власності на рівних умовах з пра¬вами власності інших суб'єктів (ст. 13);

- закріплення обов'язків держави фінансувати здійс¬нення окремих повноважень органів виконавчої влади, на¬даних органам місцевого самоврядування (ст. 143 Консти¬туції України) та компенсувати витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами (ст. 67 Закону «Про місцеве само¬врядування в Україні»);

- передбачена Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 61) заборона втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бю¬джетів, за винятком випадків, передбачених законом;

- передбачений Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 62) обов'язок держави фінансово підтримувати місцеве самоврядування, брати участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснювати контроль за за¬конним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком, гарантувати органам місце¬вого самоврядування доходну бачу, достатню для забезпе¬чення населення послугами на рівні мінімальних соціаль¬них потреб;